У всіх сім'ях бувають сварки. Причин достатньо. Але іноді сварка буває сильною, серйозною. Не просто непорозуміння, а саме сварка, інформує Ukr.Media.
За роки спостережень я помітив важливу річ. І ви, напевно, теж. Після сімейної сварки починається смуга неприємностей. А інколи й нещасть. Причому у сферах, які зовсім не пов'язані зі сваркою. І навіть не пов'язані з сім'єю.
Це відбувається після сварки "з осадом", коли не відбулося повне примирення. Коли так і залишились пораненими, засмученими, коли не виходять з голови сказані в гніві слова. Навіть якщо якось заспокоїлись і ніби приглушили сварку, все одно наслідки відбуваються.
Хворіють діти, домашні улюбленці. Починаються конфлікти на роботі та сварки зі сторонніми людьми. Виникають грошові втрати і раптові витрати на щось неприємне, — але необхідне. Можуть статися аварії, ламається побутова техніка, все руйнується, — можна так сказати. Зникає "удача", везіння, проблеми не вирішуються. І це не найстрашніше з усього, що може статися.
Може й страшне статися. Непоправне. На жаль, так.
І часто люди не вважають сварку причиною бід. Звинувачують обставини, чужу заздрість, підступи ворогів, — ні, все це може бути. Дійсно, і вороги активізуються після сімейної сварки. А чужа заздрість проявляється у вигляді відкритих нападок. І обставини складаються несприятливо. Але початок ланцюжка поганих подій часто лежить у сварці між близькими людьми.
1. Рветься те, що називають "сімейними узами". Образно кажучи, духовні зв'язки між близькими людьми рвуться. Виникає відчуження. Розпад цілого — сім'ї. Об'єднуючий початок зникає, спільності та цілісності немає. Організм сім'ї розпадається на частини. І зникає сила об'єднання. Система розпадається.
2. Залишається тяжкий спогад, ми постійно повертаємося подумки до слів, які нас поранили. Увага поглинута сваркою, болем образи чи каяттям. Увага знижується. І ми втрачаємо пильність. Втрачаємо здатність бачити ворожі наміри чужих, ями на дорозі. І хороші можливості теж не помічаємо. І в роботі припускаємося помилок, приймаємо неправильні рішення. Увага поглинута болем від нанесених нам ран.
3. Ми втрачаємо сили. Лайка, образливі слова, крики — це стрес. Це подібно до побоїв, фізичних ударів. В організмі відбуваються "погані реакції". Гормони стресу дуже довго "гасяться", довго шкодять. І ми стаємо слабшими, захворюємо швидше.
4. Слова близьких людей мають велику владу над нами. Сказане в гніві може здійснитися, як пророцтво, що самореалізується. Прокляття. "Ти пошкодуєш", "ти ще наплачешся", "щоб ти зник", — це не просто слова. Це імперативи, які можуть реалізуватися.
5. Ми втрачаємо "прихисток". Наш дім, сім'я, близькі люди — це наш прихисток від тягарів і небезпек життя. А тепер безпечне місце зруйноване, — воно стало небезпечним, несприятливим. І ніде сховатися, віддихатися, відновити сили.
6. Залишились невисловлені слова, злість, яку вдалося стримати. І Юнг відзначав, що дійсно техніка ламається і перегорає від сили цієї невираженої агресії. І у стосунках з близькими немає щирості й тепла, — потрібен час, щоб відновилася довіра. Наш стан відчувають інші люди. І можуть проявляти агресію, нападати, завдавати шкоди. Вони реагують на злість і слабкість, які ми приховуємо.
Ось шість причин, через які сімейна сварка призводить до тривалої смуги неприємностей. А може призвести і до чогось гіршого. Якщо сварки не можна уникнути, треба шукати шляхи примирення. Прощення. Відновлення довіри та любові.
Але навіть якщо це вдалося, треба протягом певного часу проявляти обережність і підвищену увагу.
Краще не сваритися зі своїми, особливо — у непрості часи. Наслідки можуть бути дуже серйозними. Стриманість і вміння прощати — зараз це дуже важливі якості. І всіма силами треба уникати сварок.
