Мудрість приходить з віком, і часто саме життєвий досвід стає нашим найкращим учителем. Особливо це помітно у жінок після 40, які набувають безцінної здатності — вміння передбачати наслідки своїх рішень, інформує Ukr.Media.
Це не песимізм чи страх перед життям, а практична мудрість, яка допомагає уникати розчарувань та зберігати душевний спокій.
Історія, якою я хочу поділитися, яскраво ілюструє цю думку.
"Казка — це коли одружився на жабі, а вона виявилася царівною. А бувальщина — це коли навпаки".
На дворі 1961 рік. Слуга веде під руку старого 90-річного професора. Над їхніми головами пролітає перший параплан. Слуга під враженням, поводиться як хлопчисько: кричить від радості, термосить професора.
- "Дивіться, дивіться, та чому ж ви не дивитеся, сер?". А старий йому відповідає: "Навіщо мені дивитися на те, що я легко можу уявити?".
Кілька років тому я зустрілася зі своїми подругами, обговорювали літній відпочинок. Зійшлися на думці, що їхати на море — марна трата часу і грошей. Пляжі переповнені, кафе забиті, всюди черги, сервіс залишає бажати кращого.
Треба їхати в інших напрямках. У гори, до озер, до річок. Туди, де менше людей. Туди, де можна насолоджуватися тишею. А ще — прохолодою, диханням лісу, співом птахів.
Ну логічно ж? Логічно.
Але одна з нас не витримала і не стала змінювати своїм правилам. Повезла сім'ю на море.
І я не знаю, сміятися чи щиро їй співчувати.
Дзвонить на взводі. Каже, на пляжі яблуку ніде впасти, всюди черги, ціни не те щоб перегріті, а взагалі — вогонь! Люди напідпитку, їм весело, а вона не п'є, і їй дуже сумно, хоч плач.
Ох, от би повернути свої гроші назад, от би все переграти назад. Ох, їй погано від спеки. Ох, сервіс ніякий...
Ну так же це було зрозуміло і до поїздки!
Далі — гірше.
По фото номер був один, а в реальності — зовсім інший. Ну як так... То світла немає, то води. А під вечір — температура 38. Трималася два дні. Кишкова інфекція. Відпочинок закінчився так і не почавшись. Після такого "відпочинку" потрібно ще два тижні відновлюватися.
І ясно ж — "серед біжучих, зупинись". Цьому правилу більше 1000 років. Багатьох воно виручало, рятувало від неприємностей. Але, люди раби своїх звичок.
Це в юності ти не здогадуєшся, що день прийдешній тобі готує. А після 40 не тільки здогадуєшся, але й точно знаєш.
Подруга знайшла, що відповісти: "Ну якщо жити так, як ти, в усьому бачити підступ і заздалегідь думати, що все буде погано, то не буде і яскравих фарб у житті!".
А хто сказав, що яскраві фарби — це і є щастя?
Щастя в нашому віці — це спокій і воля, це коли очікування збігається з дійсністю, а не навпаки. Або дійсність перевершує очікування.
Цим і відрізняються дорослі люди від молодих. Умінням уявити, що їх чекає, не набуваючи прикрого досвіду і неприємних вражень.
А закінчити цю замітку я б хотіла мудрою цитатою:
"Люди самі собі влаштовують проблеми — ніхто не змушує їх вибирати нудні професії, одружуватися не на тих людях або купувати незручні туфлі".
