Поки наречений вирішував, одружуватися йому чи ні, наречена відкладала гроші та виплачувала свою іпотеку. Історія життя.

Почалося все з того, що 40-річний парубок "взяв", а точніше поселив у своєму будинку 27-річну дівчину (без дітей, домашніх тварин, проблемних батьків, боргів, кредитів і зайвої ваги). Дівчина була правильна, вихована в традиційному дусі, дуже жіночна та дбайлива. Вона чисто прибирала, смачно готувала, не страждала на головні болі, інформує Ukr.Media.

Про заміжжя та дітей говорила, але рідко і якось сумно, а не голосно і вимогливо. Подарунків теж особливо не просила. Продукти, оплата комунальних послуг — це було за рахунок чоловіка. А невелика зарплата в якійсь конторі йшла дівчині на шпильки, як думав чоловік. Все ж краще, ніж самому подарунки купувати. Можна сказати, традиційна сім'я, та ще й без можливості поділу майна. Чоловік тільки руки від радості потирав — чудово влаштувався.

Яким же було здивування, коли одного разу він випадково виявив страшне — всі ці роки жінка, виявляється, отримувала досить непогану зарплатню і оплачувала взяте в іпотеку власне житло. Більш стрімкої зміни місць доданків ніхто й уявити не міг.

- Як ти могла? — з надмірним драматизмом розмахував руками чоловік. — Я все ніс у дім, у сім'ю, а ти, а ти... Приховала! Утаїла!

- По-перше, це не зовсім сім'я. Одружуватися, як я розумію, ти так і не збирався! — парирувала дівчина. Інакше за 5 років вже можна було якось знайти час дійти до РАЦСу. Потім, які у тебе, власне, претензії? Жіноча робота по дому робиться, підлоги миються, борщі наваристі, шкарпетки чисті. Я чесно виконую свої обов'язки, які, між іншим, коштують грошей на ринку праці. Тож можеш вважати плату за продукти та комунальні послуги своєрідною моєю зарплатою. А понад це я в тебе грошей не брала ні копійки, подарунків не просила. Оплачувала все зі своїх доходів. Які в тебе, власне, претензії?

Спантеличений чоловік бурмотів щось про любов і довіру, журився, і навіть показав дівчині на двері. Правда, потім передумав. Так зараз і танцюють один навколо одного — ніби й розставатися нелегко, звикли, і почуття якісь є. А довіра у чоловіка — того, підірвана. Правда, по ситуації видно, що у жінки вона була підірвана ще раніше. Тепер от розбираються.

А мене от що зацікавило в цій історії. Що жінка, незважаючи на виставлені їй спочатку невигідні рамки "співмешканки", вийшла з ситуації практично без втрат. Витрачені "найкращі роки" компенсуються наполовину (якщо вдаватися в деталі, навіть більше, ніж наполовину) виплаченою іпотекою. І в захід сонця йде не скромна попелюшка, чия карета практично вже перетворилася на гарбуз, а більш солідна пані.

Все-таки дуже важлива справа для жінки, як для менш захищеної по всіх фронтах особи, мати власну подушку безпеки, особливо в таких "мутних" відносинах.

Саме це, як мені здається, і має стати жіночим трендом номер один наших днів.

Так, не завжди з першої спроби вдається зустріти саме принца. Бувають зустрічі, бувають розставання. Буває велика кількість чоловіків, які, загалом-то, непогані, але пропонують тільки "цивільний шлюб". Бувають громадяни, які зникають у захід сонця, коли з'являються діти. А потім шукай вітра в полі. Бувають ті, хто йде до молодих і не тільки. І навіть найкращі з чоловіків, на жаль, іноді залишають жінок, і переходять у інший світ з чистою совістю, але від цього легше не становиться.