У багатьох селах і досі можна побачити старі зарослі канави. Ці канави не випадкові — їх спеціально викопували по всій території сіл у минулих століттях. Цим займалися професійні робітники, яких називали канавниками. Але для чого це було потрібно? Виявляється, є не одна, а відразу кілька причин, інформує Ukr.Media.
Відведення води
Головна причина — це боротьба з зайвою вологою. Вздовж будинків канави робили глибиною приблизно в пів метра, це допомагало відводити воду з ділянки, щоб навесні погреби залишалися сухими.
Якщо говорити про канави, спільні для всього села, то вони допомагали осушувати дороги, щоб непролазної багнюки та вологи було менше. Служили вони і для того, щоб скидати туди мильну воду після прання, недоїдки та інше органічне сміття.
У полях теж копали глибокі канави, щоб вони банально не перетворювалися на болото. Загалом, практична функція канав очевидна, у старі часи, коли не було асфальтованих доріг та інших благ сучасної цивілізації, вони були просто необхідні.
Захист від пожеж
Пожежі для селян були справжньою проблемою. Влітку, у спеку, могли горіти цілі села, оскільки вогонь легко перекидався з одного будинку на інший. Канави служили своєрідним захистом від такого «ефекту доміно» і знижували ризики того, що загориться сусідній будинок.
З тієї ж причини канави копали в лісі, щоб відокремити ділянки загоряння. Цікаво, що й у наш час використовують схожу техніку для гасіння лісових пожеж, а придумали все це наші предки.
Ще одна особливість полягає в тому, що селяни нерідко займалися підсічно-вогневим землеробством (коли шматок лісу спеціально випалювали і перетворювали на поле). За допомогою канав вони могли обгородити необхідну ділянку і не давати вогню перекинутися на інші території.
Захист землі
Раніше не було таких суворих правил і розділення ділянок, як є зараз. Щоб сусід не відхопив шматок твоєї землі і не освоїв її своїм посівом, копали канави. Вони служили своєрідним кордоном, за який ніхто не міг зайти. Кажуть, це працювало і у зворотний бік: за допомогою канав часом захоплювали чужі землі, наприклад, сусіднього села.
Контроль за худобою
Були спеціальні канави, які були потрібні для обмеження випасу сільської худоби навесні та влітку. Всі ми знаємо, що раніше худоба паслася вільно, тварини могли пошкодити зернові посіви, тому навколо села копали рів, глибиною 1,5-2 метри. Канави служили бар'єром для заблукалої худоби.
Ще один цікавий факт: жителі сіл самі практично ніколи не займалися копанням канав. Для цього наймали спеціальних людей — канавників. Ось, що про них писали в книгах тих років:
"Досвідчений канавник майстерно визначає найкращі місця для прокладання канав, щоб ефективно осушити луки. Він вміло відводить воду, створює дамби та водостоки, знаходячи найбільш економні способи ремонту проблемних ділянок доріг — навіть місцевий пристав із усіма своїми помічниками не впорається краще. Такий фахівець точно розрахує об'єм викопаного ставка (для таких складних обчислень в бригаді завжди є спеціально призначена розумна людина), а також встановить нівелірні прилади для визначення перепадів висот на місцевості".
Ось така багатофункціональна річ. Черговий раз дивуємося, як просто і геніально наші предки жили і пристосовували навколишнє середовище під свої потреби.
