Так буває, що довго сподіваєшся на те, що відносини з людиною ще будуть можливі. Що вона зміниться, оцінить, щось усвідомить і зрозуміє, як ви їй потрібні, і що тільки з вами їй буде добре. Проходять дні, тижні, місяці, а то й роки. Ви продовжуєте вірити, робите спроби щось їй довести, пояснити, якось до неї достукатися. Але коли все безрезультатно, то рано чи пізно постає питання: «А чи треба?», інформує Ukr.Media.
Щоб вчасно зупинитися, щоб перестати спалювати свій ресурс на того, кому це просто не потрібно, хто цього все одно не оцінить, дуже допомагає досить відома мудрість.
«Між тобою та іншою людиною 10 кроків. Якщо ти пройшов свої 5 кроків і тобі ніхто не вийшов назустріч — час розвертатися і йти».
Чому вчить нас це правило 10 кроків?
Коли у тебе є почуття — треба робити спроби і кроки назустріч
Щоб потім не звинувачувати себе, що хотів, міг, але не зробив і навіть не спробував.
Для власного спокою, для гармонії дуже важливо усвідомлювати, що в потрібні моменти ви не бездіяли. І ці дії були усвідомленими та конкретними.
У будь-якому випадку вам нема за що себе звинувачувати.
Не можна жити однією надією
Надія може дати крила, надія може утримувати над прірвою. Але вона може й загубити людину.
Саме через ірраціональну надію людина дуже довго може вірити у створені власноруч повітряних замків.
Коли людина бачить якісь позитивні зміни — то надія не безглузда.
Але коли вже багато разів переконалася в тому, що точно "без варіантів" — то який сенс чіплятися за надію?
Треба вміти вчасно зупинитися
Треба вчасно щось робити, вчасно використовувати шанс.
Але й вчасно сказати собі "стоп" — це мудрість, це своєрідна майстерність.
Перестати ломитися у зачинені двері, перестати саджати квіти в бездонній ямі.
Життя у вас одне. То невже ви готові витратити його на безперервне перебування в залі очікування.
Досвід з негативним результатом — це все одно досвід
Навіть якщо це були "односторонні відносини", навіть якщо вся ця історія для вас забарвлена в темні тони — то це все одно частина вашого життя і вашого досвіду.
Нехай історія закінчилася. Нехай людина так і не зробила ті заповітні п'ять кроків вам назустріч. Та навіть, може, й одного крочку не зробила. Але ви за цей час попрацювали над собою, навчилися краще розбиратися в людях, дізналися свої власні можливості, стали сильнішими.
Коли вже немає сил і надія слабшає — згадуйте про «правило 10 кроків». І буде простіше все розставити на свої місця.
