Був у мене випадок. Знайомство на сайті знайомств.
Я хотів подовше поспілкуватися, пізнати людину. Вже втомився від зустрічей, коли приходить просунута дама, а поговорити з нею нема про що. Взагалі. Вакуум. Нудьга одразу після перших промов.
Але ця дама одразу позначила, що балакати багато не любить, потрібна зустріч. Ну добре, мені яке діло — розвага ж. На фото мила звичайна жінка. Приваблива.
Призначили час і кафе де перетнемося. Приїхав туди заздалегідь, взяв столик. Сиджу чекаю.
Заходить висока, в тілі дівчина, яка зовсім не відповідає фото. Зрозумів, що фотку на сайті знайомств розмістила, щоб привернути увагу. Я підходжу до неї, дивлюся на неї і розумію, що вона не жінка моєї мрії. Але ж не можна просто піти.
Треба сказати, що одягнена вона по багатому, золото майже на кожному пальці. Але не стильно. Просто багато, щоб справити враження. Я це одразу зрозумів, коли допомагав їй зняти пуховик (справа була взимку).
Тобто свою лукавість вона намагається сховати за допомогою враження, яке вона може на мене справити.
І ось, дама із золотом на пальцях починає замовляти. Замовляє все що дороге. Мені стало смішно. У мене є правило. Якщо побачення в кафе, то я плачу. Пару тисяч на розвагу витратити можна.
І тут вона починає говорити про те, що працює у фірмі бухгалтером. Що нещодавно купила хорошу машину. Що влітку обов'язково поїде в Таїланд.
Коротше. Життя сильної, забезпеченої, незалежної жінки.
У психолога А.Адлера є фраза:
"Якщо людина пускає пил в очі, то це тільки тому, що вона відчуває неповноцінність і не відчуває в собі достатньо сил для того, щоб змагатися з іншими в чомусь корисному. Ось чому вона продовжує займатися марними речами".
Сидимо їмо. Говорити нема про що. Взагалі.
Поїли і розбіглися.
Ось і все.