Наші бабусі й прадідусі, які ще живі, пам'ятають, що в 1943 році Йосип Сталін вирішив розділити школи на жіночі та чоловічі, але незабаром навчання знову стало змішаним. Подивимось, чому експеримент провалився.
Рівноправність статей
До революції в більшості середніх навчальних закладів (гімназіях, пансіонатах, училищах) дівчата і хлопці навчалися окремо. Тільки от обсяг знань представникам різних статей давався неоднаковий. Хлопці вивчали грамоту, точні науки та військову справу. Дівчатам, крім грамоти, іноземних мов і танців, викладали рукоділля та інші дисципліни, які б знадобилися, в першу чергу, домогосподарці.
З 1917 року більшовики прагнули до повної рівності статей, що передбачало, в тому числі, і спільне навчання дітей обох статей за однаковою програмою. Межі між чоловіками і жінками, що стосуються роботи та освіти, визнавалися пережитками буржуазії, а тому мали бути знищені. 18 травня 1918 року Луначарський, нарком освіти, ввів спільне навчання для дівчат і хлопців як обов'язкове. Ідея виявилася вельми продуктивною: рівень освіти суттєво покращився вже в перші роки після нововведення.
Але 24 жовтня 1942 року з'явився інший наказ: роздільне навчання для хлопців і дівчат у молодших класах і на уроках початкової військової підготовки. Завдання введення роздільного навчання в середніх школах Сталін озвучив ще до початку Великої Вітчизняної війни. На його думку, рівність статей вже досягнута в усіх сферах життя радянської людини, а освіта доступна кожному громадянину. Роздільне навчання було тимчасовим, тепер же, щоб створити зразкові школи, потрібно почати враховувати особливості психофізіологічного розвитку дітей різної статі.
Тільки чому ж чергову реформу освіти Сталін вирішив здійснити в найбільш невідповідний момент ― в 1943 році, коли йшла руйнівна війна?
Особливості роздільного навчання
За версією Народного комісаріату просвіти, спільне навчання викликає безліч труднощів, як для учнів, так і для викладачів. Роздільне навчання було введено з 1 вересня 1943 року. Згідно з проєктом, жіночі та чоловічі школи повинні були розміщуватися в різних будівлях, мати власне військово-навчальне, спортивне та інше необхідне обладнання. Тільки от здійснити задумане владою вдалося лише у великих містах. У невеликих населених пунктах для різних статей виділяли різні поверхи школи, різні класи. У селах же, де і приміщень, і вчителів не вистачало, навчання як і раніше залишилося спільним. Навчальна програма залишилася практично такою ж, як і раніше. Змінилася лише спортивна і військова підготовка: для хлопців додатково ввели уроки допризовної підготовки, для дівчат ― медичної.
Сьогодні історики повідомляють, що на подібний експеримент Сталін зважився через страшну реальність воєнного періоду. Величезна кількість чоловіків гинула на фронті, а країні потрібні були нові захисники, яких планувалося починати готувати до війни, вже з першого класу.
Безліч дітей у ті роки залишилося без батьків, тому викладачі старалися навчити хлопців тому, чому не могли живі родичі. Вони намагалися захопити дітей військовими іграми, тренуваннями з боксу, уроками юного розвідника і молодого бійця. У навчанні дівчат упор робився на уроки домоводства і надання першої допомоги: їм втлумачували, що потрібно бути, в першу чергу, матір'ю і господинею, а на фронті ― санітаркою, медсестрою, зв'язківцем, але ніяк не солдатом.
Зниження успішності та відсутність дисципліни
Незабаром стало ясно, що ідея роздільного навчання заздалегідь невдала. Переважна більшість викладачів відзначала, що успішність у жіночих класах на порядок вища, ніж у чоловічих. Педагоги, які навчали хлопців, не справлялися. Дисципліна в класах практично була відсутня, хлопці билися до крові й серйозних травм, курили, лихословили, деякі навіть вживали алкоголь.
У невеликих містах найбільш "відчайдушні" хулігани збирали злочинні банди, які нападали на інших дітей, а іноді навіть дорослих, грабували і били їх. Вчителі фіксували всі події у звітах, але до широкої громадськості інформація не доходила: ніхто не мав права засумніватися в правильності дій уряду СРСР.
У той же час діти самі хотіли вчитися спільно. Крім того майже відразу стало очевидно, що в різностатевому колективі хороша не тільки успішність, але й дисципліна. Багато хлопців не дозволяють собі робити при дівчатах те, що могли б робити в чисто чоловічому колективі. Особливо це стосується підлітків, що прагнуть вразити протилежну стать і здаватися не двієчником-забіякою, а джентльменом і лицарем.
Сучасні психологи підтверджують, що в змішаних класах психологічна атмосфера набагато сприятливіша, ніж в одностатевих, оскільки діти простіше соціалізуються і вчаться поводитися в колективі, що нагадує "дорослий".
Крах роздільного навчання
Експеримент з розділення шкіл на чоловічі та жіночі зазнав краху і завершився в 1954 році. Спільне навчання виявилося кращим за роздільне. Якщо по жіночих класах це було майже не помітно, то окреме навчання хлопців виявилося серйозною проблемою. Накази про зміцнення шкільної дисципліни, що виходили неодноразово в 1944―1951 роки і контроль з боку громадськості не приносили результатів.
Микита Хрущов, який змінив Сталіна, вважав розумним скасування роздільного навчання, адже воно перешкоджало здійсненню завдань правильного виховання комуністичної молоді.
Можливо, якби роздільна освіта, яка досі практикується в багатьох країнах, вводилася не в найважчі для країни роки, підсумки експерименту могли б виявитися іншими. Але історія, як відомо, не визнає гіпотетичних сценаріїв, тож маємо те, що маємо.
