Над маленькими квартирами у нас прийнято сміятися. Насправді немає нічого жахливого в тому, що можна купити студію 15 або 20 квадратних метрів. Можна скільки завгодно обурюватися, але 20 метрів — це розмір звичайного готельного номера.
З точки зору ринку квартира може бути будь-якого розміру. Є люди, яким потрібно просто місце переночувати і залишити речі. Вони не запрошують гостей, не готують, не зберігають картоплю та зимову гуму, навіщо їм трикімнатна з балконом?
Давайте перенесемося в студію площею 15 квадратних метрів і подивимося, чи можна там вижити.
Ви звикли, що в квартирі є коридор, кухня, кімната, санвузол і балкон? Ні, в подібних студіях буде один великий... коридор, невелика ванна кімната і, якщо пощастить, зовсім маленький балкон.
Один з власників подібної квартири Кирил, він купив її ще в січні 2010 року, але зараз задумався про продаж. Для першого власного житла, пояснює він, цей варіант ідеальний, але з часом хочеться чогось більш просторого.
"До цього я жив з батьками, кімнату ділив з сестрою. Там двокімнатна, мама в одній кімнаті, я з сестрою в іншій. Я кілька років був такий щасливий! Я і зараз щасливий, але розширюватися все одно треба".
Купити студію, згадує Кирил, допомагала сім'я. Тоді обійшлося без іпотеки — частину грошей йому дала бабуся, ще частину позичали у знайомих. Потім віддавали борг і паралельно робили ремонт.
У квартирі помістилися мікрохвильовка, маленька плита, шафки, раковина і ліжко. У ванній кімнаті душова, унітаз і вішалки.
Ще один власник малометражного житла — Людмила. Їй трохи більше 80 років.
"Мені бенкети тут не справляти. Приїде дочка, подивиться, як у мене справи. Та все прекрасно! Все необхідне поставила, і все. Диван у мене двоспальний, він розкладається. Дочка іноді навіть заночує. Їй дуже подобається, і мені теж, — пояснює Людмила. — Холодильник у мене стоїть, плита на дві конфорки є, стіл обідній, шафа платтяна, шафа посудна і шафа для документів. У передпокої у мене тумбочка і диванчик, щоб зручно одягатися. Все! Мені цього достатньо".
Таких квартир, розповідає Людмила, у під'їзді не менше десятка. Під нею ремонт закінчує молода сім'я — мати, батько і маленька дитина. Нагорі живуть пенсіонери і студенти. З багатьма з них Людмила встигла подружитися — разом прогулюються біля під'їзду в гарну погоду, обговорюють новини.
Ще раз повторю, що з точки зору ринку квартира може бути будь-якого розміру. Але тут важливо розуміти, скільки таких студій робиться в одному будинку, який це будинок.
Важливо, щоб у районі проживали люди різного рівня достатку, різного віку і соціального становища. Чому ми всі любимо центри міст? Тому що вони формувалися століттями і за цей час у центрі будь-якого міста все перемішалося. У центрі міста багато сервісів на будь-який смак. Тут є гарні дорогі ресторани і дешеві забігайлівки, є розкішні готелі і хостели. У центрі міста ми можемо отримати різноманітні послуги в кроковій доступності.
На околицях таке буває рідко. Коли на місці колишніх полів раптом з'являються десятки мурашників, то жителі тут будуть приблизно однакові. Зазвичай це ті, хто тільки переїхав у місто, у кого мало грошей.
Саме тому важливо, щоб у масштабах одного району було житло різного типу. Це можуть бути і студії для студентів, і особняки для багатіїв. Тоді район буде стабільно розвиватися.
Якщо зробити цілий будинок з маленькими студіями, то він швидко перетвориться на гуртожиток. Маленька квартирка — це, скоріше, перше житло, яке люди все одно будуть швидко міняти, на їх місце будуть приїжджати інші. Постійна міграція не дозволить сформувати зв'язки. Люди будуть сприймати таке житло як тимчасове, не будуть ставитися до району як до свого рідного місця, яке потрібно берегти і облаштовувати. Крім того, велика кількість маленьких квартир передбачає підвищену щільність. Тут вже не вийде не те що забезпечити всіх паркувальними місцями, але навіть найнеобхіднішим: дитячими садками та лікарнями.
Сама студія в 15 квадратних метрів — це нормально. Я б сам у 18 років з радістю б зняв таку, щоб швидше з'їхати від батьків.
