Молода жінка з ніяковим виразом обличчя на рожевому фоні, що ілюструє тему дивних звичок та повсякденних дивацтв.

Мій чоловік не їсть персики зі шкіркою (бо вони "волохаті"), мій рідний тато ніколи не носив гольфи (бо вони тиснули на горло), а мама — не п'є коров'ячого молока (хоча обожнює молочні коктейлі з нього).

І я раніше думала: ну які ж вони дивні люди! А потім пошукала в собі і знайшла не менш дивні звички… Та не одну!

Сьогодні я вам про них розповім. А раптом деякі мої дивацтва знайомі й вам.

Обожнюю нюхати каву

Ми з чоловіком п'ємо досить багато кави. У межах норми, звісно, але на день у мене стабільно виходить 2-3 чашки. Навіть кавоварку купили!

Але нещодавно я зрозуміла, що в каві мені найбільше подобається навіть не стільки смак, скільки її аромат…

Тому іноді я просто підходжу до пачки із зернами і починаю його нюхати.

Ну і люблю, коли кавомашина заварює напій, тому що кавовий запах у цей момент теж сильний.

Завжди перу речі з валізи, навіть якщо їх не вдягала

Не думала, що це дивно, поки не побачила, що чоловік деякі свої речі з валізи несе не в прання, а назад у шафу. І це ж навіть цілком логічно і розумно: навіщо зайвий раз прати річ, якщо вона чиста? Тим паче, що кожне прання знижує строк служби речі.

Але я так не можу! Мені здається, що речі з валізи якісь уже несвіжі і мені неприємно їх носити. Навіть якщо у валізу я їх складала після прання і жодного разу так і не одягла.

Сподіваюся, я не одна така.

Майже не солю їжу

Я просто обожнюю природний смак продуктів і не люблю заглушати його різними спеціями, соусами та навіть сіллю.

Знаю, що багатьом така їжа може здатися прісною і несмачною, але я реально відчуваю смак яловичини, різної риби без усього цього! І він мені дуже подобається!

Звісно, іноді можу і замаринувати, і прянощі додати, і цікавий соус зробити. Але це просто задля розмаїття.

Тому мене дивує питання: а як зробити їжу з пароварки смачною? Вона для мене і так смачна.

Цілком імовірно, що натуральний смак продуктів починаєш відчувати поступово, саме коли відмовляєшся від зайвої солі, цукру та спецій. Ну, наприклад, чай і каву багато років тому я теж завжди пила тільки з цукром і інакше просто не могла. А потім виявилося, що і чай, і кава — смачні самі собою. Потрібно було лише цей смак розсмакувати, зловити його.

Мені здається, коли ви перестаєте багато солити й підсолоджувати, то смакові рецептори поступово адаптуються і звикають. І ви починаєте відчувати нові смаки. Це лише моє припущення, як насправді — не знаю.

Обожнюю спати на чистій білизні

Особливо, якщо вона однотонна і красива. На некрасивій спати не люблю.

А якщо білизна ще й непрасована — це для мене взагалі ідеально! Чомусь мені саме така більше подобається. А ось чоловік більше любить спати на прасованій, хоч і прасуємо ми її вкрай рідко.

Дивлюся відео без звуку

Я та сама користувачка, яка вдячна авторам і платформам за субтитри. Тому що все і завжди (якщо в цей момент я без навушників) дивлюся без звуку!

Мені так комфортніше, чому — не знаю. Напевно, не треба переживати, що з відео щось раптово закричить на все приміщення.

Не ходжу вдома у капцях

Обожнюю ходити вдома босоніж, ніяких капців! Вони у нас є, але ми використовуємо тільки для того, щоб у холодні дні вийти на балкон.

Балкон хоч і засклений, але ми його не утеплювали і там залишилася бетонна підлога.

Якщо ж взимку вдома буває дуже холодно, то замість капців я надягаю теплі шкарпетки. Іноді навіть вовняні.

До речі, щойно згадала ще одну дивину: спати у шкарпетках я не можу, потрібно обов'язково, щоб ноги були голі. Якщо засинаю в шкарпетках, обов'язково потім вночі прокинуся і зніму їх.

Натискаю ногою на невидиме гальмо

У мене є водійське посвідчення, але сама за кермом я не сиділа дуже давно. Раніше трохи їздила, а як вийшла заміж, скрізь возити мене почав чоловік. Але інстинкти, схоже, залишилися!

Тому що завжди, коли ми когось обганяємо або хтось перед нами раптово різко гальмує, я натискаю ногою на невидиме гальмо на підлозі. А сиджу я, звісно, на передньому пасажирському сидінні.

Чоловік із мене сміється. Але, знаєте, як це втомлює?

Їм пташине молоко частинами

Одні з моїх улюблених цукерок — це цукерки пташине молоко. Їх зараз багато різних і називатися вони можуть якось інакше.

Але усі їх я їм ось так: Спочатку з'їдаю шоколад зверху, потім об'їдаю боки і тільки після цього їм вже саме суфле.

До речі, нещодавно дізналася, що деякі люди й Рафаелло приблизно так само їдять.

Розмовляю з кішкою

Не знаю, наскільки це дивно, можливо, усі власники котів так роблять. Та й взагалі, усі власники домашніх тварин.

Я завжди спілкуюся зі своєю кішкою. До того ж вона мені постійно щось ще й відповідає. Моя кішка взагалі дуже балакуча.

«Як у тебе справи? Що сьогодні робила? Ти мені мишку принесла, моя ти перлинка!» — приблизно такі діалоги у нас із нею бувають щодня.