Ні на день народження, ні на 8 Березня, ні просто так, бо сьогодні середа і світить сонце, інформує Ukr.Media.
Його аргументація залізобетонна: хороший букет коштує дорого, поганий — це образа гідності, а взагалі вони ж за тиждень зів'януть, навіщо викидати гроші. І фінальний аргумент, яким зазвичай прибивають будь-яку дискусію: «Хіба по мені не видно, що я тебе кохаю? Нащо нам ці міщанські пережитки?»
Іра роками погоджувалася. Звісно, котику, твоя правда. Замість того щоб годувати флористів, краще купимо щось корисне. Дітям там, чи в дім. Вона не подавала виду і підтримувала чоловіка, але щороку на початку березня їй хотілось просто вити на місяць.
Бо ж стрічка Інстаграму перетворюється на нескінченну оранжерею. Подруги з трояндами, знайомі з тюльпанами, вулиці переповнені чоловіками, які несуть своїм коханим букети та подарунки.
Іра сиділа у вічному декретному дні бабака. У неї навіть не було шансу отримати ті чергові, злегка прив'ялі тюльпани від колег, бо в офісі вона не з'являлася роками. А знаєте, що найсмішніше в цій ситуації? Її раціональний чоловік на роботі слухняно здавав гроші на букети для бухгалтерії та кадровиків. Бо так треба, корпоративна етика, всі здають — і я здаю. А вдома — не треба.
І от напередодні якогось чергового 8 Березня Іра просто зірвалася. Гуляла з малим десь біля ботсаду, зайшла і купила собі здоровенний оберемок тюльпанів. Каже, спочатку було шкода грошей — це ж непрактично, гроші на вітер. Але коли ці яскраві плями з'явилися у вазі на її заляпаній дитячим пюре кухні, стало напрочуд добре. Навіть легше дихати.
Вона тоді зрозуміла дуже банальну штуку: щоб мати квіти, не обов'язково чекати милості від природи чи від чоловіка, який на це просто не здатен. У себе є вона сама. І можна будь-якої миті піти й купити те, що хочеться. Собі. Просто так.
Щоправда, Іра зробила одну помилку. Вона не зізналася, що купила їх сама. Сказала чоловікові, що якийсь незнайомець на вулиці подарував. Ну а що, буває ж таке.
Тут мені дуже хотілося б розповісти вам казку. Знаєте, як у кіно: чоловік прозрів, відчув шалену конкуренцію, зрозумів, яку жінку втрачає, зранку побіг за сотнею червоних троянд і влаштував романтичну вечерю.
Але ми живемо не в кіно.
У реальності цей прагматичний, впевнений у собі чоловік образився. Надув губи. Весь святковий день ходив мовчки, а потім демонстративно зібрався і поїхав вітати свою маму. Сам. На знак протесту проти якогось уявного нахаби, який посмів подарувати його дружині квіти. На що саме він образився — на свою жадібність чи на чужу щедрість — так і залишилося загадкою. Та й байдуже. Тюльпани стояли і тішили.
Я терпіти не можу усі ці солодкі тости про «прикрасу колективу» і «прекрасну стать». Але якщо вже цей день існує і муляє нам очі, то хай він буде приводом згадати одну річ. Ми не повинні сидіти і чекати свята від когось.
Не тягне оточення на романтику? Облиште. Купіть собі квіти, дороге ігристе, нові парфуми чи квиток куди-небудь, де вас ніхто не чіпатиме. Ви у себе є, і це єдина людина, яка точно знає, чого вам хочеться саме зараз. Дозволяйте собі радіти, витрачайте зароблене на власні забаганки і робіть собі свято самі. Це того варте, і не тільки в березні.
Коментарі