Читаю чергову драму на одному з форумів і вкотре переконуюся: антропологам майбутнього не треба буде розкопувати наші міста. Їм вистачить архівів жіночих тредів, інформує Ukr.Media.

Фабула гідна європейського фестивального кіно: чоловік методично носить домашній борщ своєму неодруженому другу.

Друг, чий раціон зазвичай складається з сумної кулінарії найближчого супермаркету, у захваті. Він навіть запровадив систему оцінювання — борщ потягнув на міцну дев'ятку. Чому не на десять? Хтозна, мабуть, капусту закинули на дві хвилини пізніше.

Найцікавіше тут — реакція самого чоловіка-кур'єра. Замість того, щоб гордо привласнити частину кулінарного тріумфу дружини, він скептично кидає: «Та бідолаха просто зголоднів».

Блискучий хід. Знецінити і дружину як кухарку, і друга як гурмана однією недбалою фразою.

Але коментаторки вже відчули запах крові. Вони не вірять у просту чоловічу солідарність. Буквально на третьому повідомленні з'являється версія про приховану пристрасть між ними.

Десь між порадами підсипати в судочок пурген зі снодійним та серйозними підозрами у пристрастях, пролітає: «Пошукайте у чоловіка в трусах рафаелку». Уявляю, як авторка йде перевіряти чоловічу білизну на наявність цукерок, і ледь стримую сміх.

Дивлюся я на цю істерію і думаю, як ми чіпляємося за контроль.

Жінка, яка варить цю їжу, турбується не про вартість м'яса, розраховану на три дні, чи витрачений час. Її тригерить те, що частину її домашньої їжі просто винесли за двері. Зробили її невидимою кухаркою в дивному чоловічому бромансі. А чоловік ще й виступає добрим самаритянином за чужий рахунок.