29 грудня 1978 року в Києві вдень було +6. 30-го вдарив мороз і повалив сніг, а 31 грудня було вже −24. У Харкові 30 грудня було ще +3, а 31-го — уже −25.
Так само різко зима прийшла майже в усю Європу. У Празі 31 грудня о другій годині дня було +11, а вранці 1 січня вже −18. У Польщі, НДР і Чехословаччині тисячі родин зустріли Новий рік в охололих квартирах, багато — ще й без світла. Найважче було там, де без струму зупинилося опалення, а легше — тим, у кого була піч або хто встиг злити воду з батарей.
Які морози були в Україні
Найсильніші морози трималися далі на північ, у Литві — до −34. У нас найсильніше похолодало на півночі та сході: на Чернігівщині, Полтавщині та Харківщині — до −26…−28. На сході друга хвиля, 6-8 січня, виявилася навіть холоднішою за новорічну. На півдні й заході була звичайна зима: у Львові було до −19, в Одесі до −16.
Чому все вийшло з ладу одразу
Різдво в Центральній Європі видалося теплим і дощовим. Вугілля на складах і у вагонах намокло, а коли вдарив мороз — змерзлося у брили. На ТЕЦ у Білостоку їх розбивали робітники разом із солдатами. У НДР, де з бурого вугілля отримували три чверті електрики, вугілля з вагонів вибивали вручну тисячі робітників і солдатів, а ще розігрівали реактивними двигунами від списаних літаків МіГ-17.
Друга біда — мережа. У мороз усі вмикають обігрівачі, і вона не витримує. Франція відчула це ще 19 грудня: вранці мережа почала відключатися ділянка за ділянкою. Керівник енергокомпанії EDF потім пояснював: «це як у квартирі — увімкнеш забагато приладів, і вибиває автомат». Три чверті країни на кілька годин залишилися без світла, люди застрягали в ліфтах, а будинки, де все опалення було електричним, залишилися без тепла.
А без струму зупиняється і звичайне опалення. Насоси, що ганяють гарячу воду трубами, зупиняються, вода в батареях завмирає і на морозі перетворюється на лід, а лід розриває труби й чавун. 1 січня в НДР без попередження знеструмили три округи Тюрингії — 2,5 мільйона людей. Люди мерзли в нових панельних будинках і не могли навіть підігріти дитяче харчування.
Вугільні канікули
У Чехословаччині скоротили опалення шкіл, і 5 січня оголосили «вугільні канікули»: з 8 січня зачинилися всі школи й навіть виші, навчання відновилося лише наприкінці місяця. Натомість того року не було весняних канікул. У будинках культури та інших громадських будівлях дозволяли опалювати так, щоб було не вище ніж +16, за цим стежили інспекції, а порушників називали по радіо. У Польщі зачинилися школи, дитячі садки, кінотеатри й театри.
Як жили в охололих квартирах
У Лодзі 1 січня на ТЕЦ прорвала труба, вода залила транспортери вугілля, і за годину вони замерзли. О пів на дев’яту ранку будинки відімкнули від опалення, і у квартирах швидко стало +4. Потім зникло світло, а в трьох районах ще й газ. Увечері в одному будинку прорвала труба й залила підвал на два метри, а головний кран був саме в підвалі. Монтер роздягнувся до білизни, пірнув із розсувним ключем і перекрив воду. Мешканці напоїли його гарячим чаєм, і він повернувся на чергування.
У багатьох панельних будинках Польщі в ті дні було від +4 до +10. Свічки в магазинах закінчилися, розкупили навіть цвинтарні лампадки, скуповували борошно, крупу та сіль.
Найлегше було тим, у кого збереглася піч. У Тюрингії ще в новорічну ніч відмовила половина електростанцій, і у Веймарі згасло світло по всьому місту. Але в одній родині гріла кахельна піч: грали в карти при свічках і слухали транзисторний приймач, а незадовго до півночі світло дали. На півночі НДР сусіди ділилися: в одного залишилися продукти, в другого — стара піч. На півночі ФРН, де лід обірвав дроти, разом зі світлом відмовило й опалення на рідкому паливі. Люди дістали старі печі й радіо на батарейках, і сусіди знову стали допомагати одне одному.
В одному з міст СРСР у новорічну ніч за −42 градусів зупинилася ТЕЦ, і без тепла залишилося близько 400 будинків — приблизно половина багатоповерхівок. Вранці 1 січня у квартирах було не більше +5, а через добу — +2. Обігрівач дістати було неможливо. Люди жили на кухні, де горіла газова плита. Це було небезпечно: у зачиненій кухні від плити накопичується чадний газ. Спали всією родиною на одному дивані у верхньому одязі та шапках-вушанках, вікна завішували ковдрами, у ліжко клали пляшки з гарячою водою. Котів і собак на ніч загортали в ковдри й брали до себе. Хто міг, їхав до рідні в приватний будинок із піччю.
У кого вціліли батареї та як їх лагодили
У тому місті СРСР, де в новорічну ніч зупинилася ТЕЦ, батареї вціліли в тих, хто вчасно злив із них воду. Розповідали, що директор кінотеатру ще ввечері злив воду із системи й пішов зустрічати Новий рік — і в нього все вціліло. А там, де воду не злили й тільки обгортали батареї ковдрами, їх розірвало. «Треба було всюди спустити воду», — казав потім керівник штабу з ліквідації аварії.
Там же в одній школі батареї охололи до шостої вечора, а директорка почала зливати воду лише о дев’ятій. Цих трьох годин вистачило, щоб північний бік будівлі промерз. Батареї лопалися, їхні шматки летіли в протилежну стіну, а квіти в класах ламалися, ніби кришталеві. А там, де батареї були вбудовані просто в стіну, при розриві випинало й саму стіну.
Аварійний запас батарей на заводах закінчився до 3 січня, нові везли поїздами й літаками з усього СРСР. На стояк спочатку вішали одну секцію — аби вода пішла по колу, решту додавали потім. Перші будинки зігрілися через кілька днів, останні квартири — до середини січня.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!