Комахи не можуть розмовляти, але це не означає, що вони між собою не спілкуються. Просто мова спілкування у них дещо інша, і складається з жестів, поз і запахів. Досить цікаво, наприклад, спілкуються медоносні бджоли. Вони використовують досить оригінальний спосіб, який учені назвали «танцем бджоли». Ні, ми не помилилися, бджола справді танцює. Ну а характер її рухів може багато розповісти про її одноплемінників, інформує Ukr.Media.
Робочі бджоли досить багато часу витрачають на пошуки медоносних ділянок. Але живуть вони в єдиній сім'ї, яка діє спільно і переслідує одну загальну мету — забезпечити вулик достатньою кількістю меду. Ось тут — то якраз і проявляється соціальна сутність даної комахи. Знайшовши ділянку, багату нектаром, бджола повідомляє про це своїм родичам. Ну, а робить вона це за допомогою оригінального «танцю», який виконує прямо на стільниках. В складних рухах бджоли міститься неймовірно важлива інформація. Вона стосується: координат ділянки, напрямку польоту, відстані до неї, кількості нектару і квіткового пилку.
Рухи по колу кажуть про те, що багата нектаром ділянка знаходиться від вулика на відстані не більше ста метрів. При цьому, чим енергійніше рухи комахи, тим більше на ньому нектару. При більшій відстані траєкторія руху бджоли буде нагадувати вісімку. Щоб вказати напрям польоту, вона буде рухатися по прямій лінії. Чим швидше рухається комаха, тим менше відстань до ділянки, і навпаки.
Під час танцю бджола випускає запах. За його характером можна визначити тип квітів, які ростуть в даному місці. У підсумку виходить, що медоносні бджоли є досконалими істотами. Вони можуть орієнтуватися в часі і просторі, розпізнавати запахи, розраховувати швидкість вітру, визначати положення сонця в потрібний момент часу, запам'ятовувати орієнтири, звірятися з магнітним полем землі.
Так, наприклад, танцюючи біля входу у вулик, бджола виляє хвостом, повертаючи його під певним кутом стосовно сонця. Це говорить про те, що багата нектаром ділянка знаходиться в цьому напрямку.
Така оригінальна мова спілкування закладена у бджіл на генетичному рівні. Вчити її їм не потрібно. Всю потрібну їм інформацію вони визначають за характером руху танцюючої комахи. Для бджіл це дуже важливо, адже знайти медоносну ділянку для них не просто. Зір у цих комах поганий, і розгледіти квітку вони можуть лише з відстані в кілька сантиметрів. А ось великі орієнтири під час польоту бджоли чудово бачать. Знаючи напрям і відстань до медоносної ділянки, вони можуть за короткий час зібрати потрібну кількість нектару і переробити його в мед.
