І щоразу, зачиняючи за собою двері, ми робимо це із важким серцем — бо любимо, бо хвилюємось, бо уявляємо, як там він, наш чотирилапий, сам-один у порожній кімнаті. Тож скільки часу собака може провести на самоті без шкоди для себе?
Почнімо з головного: всі собаки різні — так само, як і люди. У кожної свій темперамент, свої потреби, свій спосіб переживати тишу без господаря. Одна не витримає й години: тривога підступить, і квартира перетвориться на поле бою. А інша спокійно проспить пів дня на улюбленому килимку й радісно кинеться вам назустріч, щойно повернеться ключ у замку. Чимало залежить і від віку. Тож розгляньмо кожен випадок окремо.
Чи можна залишати самих цуценят
Малюків до року краще не залишати надовго. Привчайте поступово, щоб цуценя звикало до того, що ви іноді зникаєте з поля зору — і це нормально. Наприклад, тримісячне цуценя, яке вже освоїлося, — можна залишити на три години, п’ятимісячне — на п’ять. А от крихітні малюки до десяти тижнів не повинні бути самі понад годину: їм потрібні турбота й увага більше, ніж на будь-якому іншому етапі життя.
Поступовість повинна бути, бо нервова система цуценяти ще не зміцніла, і різка тривала ізоляція може закарбувати модель панічної поведінки на все подальше життя. І ще одна порада: не перетворюйте вихід із дому на драматичний ритуал прощання. Чим спокійніше ви йдете й повертаєтесь, тим менше малюк сприймає сам факт розлуки як подію.
Дорослі собаки
Дорослими вважаються вихованці від 12 до 18 місяців. Їх уже можна залишати самих на триваліший час — зазвичай до шести годин. Втім, порода має значення. Робочі й невгамовні — бордер-колі, австралійські вівчарки, джек-расел-тер’єри, сибірські хаскі — потребують куди більше руху й розумового навантаження, ніж, скажімо, бассет-хаунд чи мопс. Якщо такий пес не виплеснув енергію перед вашим відходом, шість годин самотності легко перетворяться на шість годин деструктивного «ремонту» квартири. І навпаки: спокійні компаньйонські породи переносять очікування значно легше.
А от перевищувати вісім годин не варто для жодного собаки — далі починається вже не просто нудьга чи легка тривога, а повноцінний стрес.
Літні собаки
Пса від десяти років і старше зазвичай можна залишати на той самий час, що й дорослого, — але з поправкою на здоров’я. Стан сечового міхура, зір, рухливість, суглоби — усе це впливає на те, скільки годин самотності будуть комфортними. Наприклад, якщо в літнього собаки проблеми з сечовипусканням, вигул потрібен частіше, а отже, залишати його самого більш ніж на чотири години не бажано.
Ще із віком у собак часто притуплюються слух і зір, і через це гучні звуки за дверима — ліфт, сусіди, грюкіт — лякають сильніше, ніж у молодості. Якщо залишаєте літнього вихованця самого, увімкніть тихе радіо або телевізор: знайомий фоновий шум створює відчуття присутності й маскує тривожні звуки ззовні.
У старшому віці собаки стають чутливішими. Вони сумують глибше й гостріше, коли вас немає поруч.
Як урізноманітнити час собаки, поки він сам сама
Один із найкращих способів зайняти пса — залишити йому улюблені жувальні іграшки. Жування діє як природний антистрес: собака може захоплено гризти гумову кістку годинами, і час минає непомітно. Чудово допомагають і інтерактивні годівниці-пазли, які змушують думати, шукати, діставати ласощі з хитрих відсіків. Розум зайнятий — нудьга відступає.
Як дізнатися, чи є у вашого собаки сепараційна тривога
Деяким собакам сама розлука з господарем завдає нестерпного болю. Це — сепараційна тривога: стан, коли вихованець, залишившись без людей, до яких прив’язаний, впадає у справжню паніку. Собака може безупинно гавкати чи скиглити, гризти меблі, ходити в туалет просто посеред кімнати. Це дуже схоже на панічну атаку в людей — тільки без слів, зате з тими самими страхом і безпорадністю в очах. Якщо впізнаєте ці ознаки у своєму вихованці, зверніться до кінолога або зоопсихолога. Допомога існує, і вона працює.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!