
Садівникові миші не друзі: вони псують запаси, а взимку під снігом обгризають кору молодих яблунь. Здається, що від них сама шкода, але за парканом дачі у цих звірят свої клопоти.
Миші й полівки — головна їжа для сов, боривітра, лисиць і змій. Від їхньої кількості залежить, скільки пташенят виведуть сови й скільки виживе лисенят. А ще миші ховають жолуді, а із забутих запасів виростають нові дуби.
Хто їх їсть і скільки
«Мишею» в нас зазвичай називають зовсім різних звірят. Є лісова, жовтогорла й польова миші, а також миша-крихітка, яка й дорослою може важити всього чотири грами. А от полівка з її коротким хвостом і маленькими вушками взагалі родичка хом’яків.
Їх ловлять багато хижаків:
- Маленький сокіл боривітер, якого легко впізнати за звичкою зависати над полем на одному місці, за день ловить 10-15 мишей і полівок, а за літо понад тисячу.
- Вухата сова живиться майже самими мишами й полівками.
- У повітрі на них також полюють канюк, неясить і сипуха, а на землі чатують лисиця, ласка, горностай, тхір, гадюка й вуж.
Мишу, що ослабла від отрути, насамперед спіймають сова, боривітер або домашній кіт, і тоді отруїтися можуть уже вони.
Що буває, коли мишей багато або мало
Чисельність полівок постійно змінюється: то їх мало, то дуже багато. Спалахи чисельності стаються раз на три-п’ять років, і в такий «мишачий» рік на одному гектарі луки може жити до двох тисяч полівок.
У багаті на гризунів роки до полів злітаються хижі птахи. Наприклад, канюк у звичайний рік з’їдає до п’яти мишей і полівок на день, а в «мишачий» уже до чотирнадцяти. Коли здобичі вдосталь, сипуха відкладає більше яєць, а біля полів гніздиться більше боривітрів. І навпаки, у голодний безмишачий рік народжується й виживає менше лисенят.
Як миші саджають дуби й будують кургани
Восени лісова й жовтогорла миші запасаються на зиму. Вони носять жолуді та горіхи в нори або ховають їх у землі й дуплах. Майже все сховане вони потім з’їдають самі. Але забуті жолуді проростають. Тож нарівні із сойками миші допомагають дубам перебиратися на занедбані поля, і там із забутих комор молоді дубки ростуть цілими купками.
Ще ретельніше запасається курганцева миша, яка живе в українських степах. Восени вона будує над норою справжній курган заввишки до 60-80 сантиметрів. Усередині зберігається від 5 до 15 кілограмів колосків, причому бур’яни й культурні злаки складені окремо, а зверху все засипане землею.
Чим іще вони корисні
Гризуни не лише годують хижаків і розселяють дуби, а й роблять іншу непомітну роботу:
- Їдять комах і насіння бур’янів. Полівки живляться переважно рослинами, а от лісова й польова миші навесні та на початку літа, поки насіння мало, їдять комах і равликів. Крім того, на полях миші й полівки поїдають насіння бур’янів, і з’їдене насіння вже не проросте (хоча культурне зерно вони, звісно, їдять охочіше).
- Допомагають лісовим грибам. У лісі миші й полівки їдять підземні гриби, які товаришують із корінням дерев. Такі гриби не пускають спори за вітром, зате їх розносять лісом звірята у своєму посліді.
- Залишають житло іншим. У покинутих норах мишей і полівок селяться джмелі, а вужі відкладають туди яйця.



















Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!