3 місяці тому Барб Госселін, засновниці Shuswap Paws Rescue, надійшов дзвінок з маленького канадського села. Чоловік розповів про трьох кошенят, яким потрібна допомога, інформує Ukr.Media.
Барб зв'язалася з жінкою, у якої перебували котенята. «Вона сказала, що її стерилізована, напівдика кішка протягла кошенят через свої котячі дверцята і поклала на ліжко господині», — розповідає Барб.
«Жінка була шокована. Вона вийшла на вулицю, але не змогла відшукати кішку-маму і не мала уявлення, звідки взялися малюки».
Розуміючи, що стерилізована кішка не в змозі вигодувати і повноцінно виховати кошенят, Барб на пару з волонтером Келсі Макнайт помчали в село.
«Там ми побачили трьох кошенят-дівчаток, які в жахливому страху ховалися під ліжком», — згадує Келсі.
Мабуть, малятка були дикими: вони сичали й плювалися на кожного, хто наважувався наблизитися.
«Вони були дуже худими, видно, давно не їли. З усього цього ми зробили висновок, що їх народила дика кішка, яка потім померла», — говорить Барб.
«Кошенята шипіли, кидалися, і не хотіли вступати в контакт ні з ким з людей. Але ми продовжували демонструвати, що наші спонукання найкращі, не звертаючи уваги на те, які вони налякані», — додає Келсі.
Пізніше, в машині, жінки примітили у пухнастих сестер кілька проблем зі здоров'ям, тому негайно поїхали у ветеринарну клініку.
«Ми помітили в однієї з дівчат стан, званий ністагмом, при якому спостерігається часте, неконтрольоване моргання».
«Ветеринар встановив, що кошенята постраждали від обмороження, серйозного недоїдання та зневоднення. Ось чому вони поводилися так — це все від нестачі харчування і вбивчої суміші страху зі стресом.
Барб взяла їх додому на кілька днів для екстреного відновлення. Дві дівчинки швидко пішли на поправку, а третій, найбільш наляканій, знадобився додатковий час, а також допомога, щоб навчитися довіряти.
Волонтер Крістін взяла їх до себе для продовження адаптації. Її власний кіт Локі був тут як тут зі своєю лапкою допомоги.
Локі, якого теж свого часу прихистила Крістін, взявся за найбільш налякану дівчинку на ім'я Варадеро.
Він проводив з нею багато часу, допомагаючи їй знайти впевненість, і на своєму прикладі показував, що люди не такі вже й погані.
«Коли Варадеро потрапила в перший будинок, вона була в сильному стресі, її очі безперервно моргали, вона важко дихала, сичала, і ні краплі не довіряла людям», — говорить Крістін.
«Минуло трохи більше місяця — тепер вона довіряє мені повністю, більше не шипить, не намагається втекти, коли я підходжу близько. Ось який результат отримуєш, якщо дієш, керуючись любов'ю, а не страхом».
Так, котенята почали наступну главу життя. Три сестрички перетворилися з наляканих дикарок у щасливих домашніх вихованців. Минулого місяця мрія кошенят здійснилася — їх полюбили і всиновили назавжди.
