Німецькі нейробіологи навчили щурів грати в хованки

Щоб дослідити ігрову поведінку щурів, німецькі нейробіологи навчили їх грати в хованки. Тварини не тільки зрозуміли правила гри, але і освоїли стратегію, яка допомагала їм перемагати, інформує Ukr.Media.

Вченим складно досліджувати ігрову поведінку тварин. Річ у тому, що в процесі гри вони не отримують ніякої вигоди, крім задоволення від процесу, а така поведінка погано сумісна з традиційними методами дослідження в неврології. Тим не менше, дослідники все одно вивчають цю поведінку, оскільки важливо зрозуміти, які механізми керують процесами гри і наскільки вони відрізняються у різних тварин і людини.

У дослідженні автори хотіли перевірити, заради чого щури грають, заради самого процесу гри чи для того, щоб отримати винагороду в разі успіху. Щоб зрозуміти це, німецькі нейробіологи навчали щурів спрощеній версії хованки, в якій людина грала проти щурів. Спочатку, протягом двох тижнів, тваринам показували, як потрібно грати. Потім вчені перейшли до практики.

Гра проходила у великій кімнаті площею близько 30 квадратних метрів. Учасники по черзі ховалися і шукали один одного в декількох місцях. Важливою відмінністю від інших подібних досліджень було те, що в разі успіху вчений винагороджував не їжею, а погладжуванням або почісуванням.

У процесі експерименту вчені звернули увагу, що тварини добре вивчили правила і розробили успішну стратегію. Вони не повторювалися з місцем, де ховалися, поводилися вкрай тихо і уважно оцінювали обстановку під час обох стадій ігри, намагалися ховатися в непрозорих коробках.

Також нейробіологи відстежували у тварин активність тих областей мозку, які відповідають за соціальну взаємодію і ігрову поведінку. Виявилося, що вона була схожа як тоді, коли пацюки шукали людину, так і під час того, коли шукали їх.

Результат показав, що щурам важливий був сам процес — саме тому вони вчилися стратегії і старалися як можна довше продовжити час гри. Саме тому вони намагалися відразу змінити місце, коли їх знаходили, або краще сховатися.