Розставання буває дуже важким. Розставання часом буває нестерпним. Ми мучимося від почуття власного безсилля — ваш друг іде, а ви не в змозі допомогти. Так, не шкодували ні сил, ні коштів, показували вихованця кращим ветеринарам. Але діагноз пролунав як вирок. Залишається стиснути волю в кулак, стримати ридання і готуватися до найгіршого, інформує Ukr.Media.
Усі ми через це проходили. Життя є життя, і воно, на жаль, має властивість обриватися в покладений термін. Але в наших силах підтримати помираючу тварину, розмалювати її останні дні, по можливості полегшити страждання. Вже чуємо питання — чи не агітує автор за евтаназію (усипляння)? Ні, на цей раз ніякої агітації. Нехай це неймовірно чутливе і делікатне питання вирішують самі власники, залежно від ситуації, що склалася, тяжкості страждань вихованця, повної безперспективності його подальшого лікування. Іноді усипляння є єдиним розумним виходом.
Але не завжди, дорогі друзі! Автор ставить знак оклику абсолютно усвідомлено: відомо багато випадків, коли ветеринари оголошували страшні діагнози "навмання", чисто з власного досвіду або по інтуїції. Повірте, навіть потрібні слова важко підібрати.
Смертельна ін'єкція — це дуже просто. Дві хвилини, і все скінчено. Однак, горезвісного людського фактора ніхто не відміняв. Навіть найдосвідченіші і висококласні фахівці мають право на помилку. Тільки шансу поправити цю фатальну помилку вже не буде. Тому, почувши діагноз-вирок, не поспішайте з прийняттям найвідповідальнішого і важкого рішення. Стукайте в різні двері. Отримайте консультації в інших лікарів — другого, третього, скільки буде потрібно. Такі випадки бували — злоякісні пухлини, наприклад, раптово виявлялися доброякісними. Безперспективні і безнадійні собаки виліковувалися за тиждень. Наша головна порада: не здавайтеся, боріться до кінця. Шприц із ін'єкцією давайте залишимо на крайній випадок.
Симптоми швидкої загибелі вихованця
Але ось сумний діагноз остаточно підтверджений. Коли очікувати найгіршого? Вдивляйтеся в помираючого вихованця, фіксуйте будь-який регрес. Умираючий пес, зазвичай, втрачає інтерес до всього — до занять, спілкування, прогулянок і т.п. Ви бачите його мовби "відстороненим", однією лапою він уже на веселці. Собака може повністю відмовитися від їжі і пиття, мочиться і випорожнюється тут же, під себе, не контролює сечовий міхур і кишечник. Іноді відзначаються важке дихання, майже людський погляд "умираючої собаки", скиглення та інші незвичайні звуки.
Собаки, які не втратили здатності рухатися, можуть безцільно ходити взад-вперед, відвідувати всі кімнати будинку. Вмираюча собака здатна коротко попрощатися з кожним членом сім'ї. Дихання часто стає швидким, поривчастим, поверхневим. Серцевий ритм сповільнюється. Деякі собаки пориваються встати, але не можуть цього зробити, тут же падають. Можлива летаргія. І ще один важливий момент: вихованці, що знаходяться в свідомості, відчайдушно шукають розради і підтримки в улюблених господарів. Людях, служінню яким вони присвятили все своє життя без залишку.
Як підтримати помираючого вихованця
Найчастіше свої останні дні домашні вихованці проводять у колі рідної сім'ї. Що можна зробити? Постарайтеся забезпечити максимальний затишок і комфорт: покладіть м'яку лежанку, теплу ковдрочку. По можливості виберіть найбільш тихе і відокремлене місце в будинку. Проведіть коротку бесіду з маленькими дітьми — малюки можуть не розуміти суті того, що відбувається, турбувати собаку, просити "пограти" та ін. Якщо пес відмовляється їсти і пити — не наполягайте. Просто нехай миски стоять наповненими поруч. Підходьте до помираючого вихованця, спілкуйтеся з ним. Погладжуйте, примовляйте щось добрим і ласкавим голосом.
Розуміємо, що психологічно це дуже важко, але постарайтеся заховати свій біль. Дайте волю сльозам, коли все буде скінчено. Собаки тонко налаштовуються на душевну хвилю своїх господарів, тому не створюйте приводів для непотрібних страждань. Коли вихованець почне мочитися під себе, підкладіть одну або кілька всмоктуючих пелюшок. Нарешті, порадьтеся з ветеринаром з приводу підтримуючого (паліативного) лікування. Можливо, ви домовитеся з лікарем з приводу знеболюючих уколів. Повторимося — всі ці питання вкрай болючі, і кожен приймає рішення сам.
