Не від хорошого життя. Чому дикі тварини все частіше почали відвідувати міста?

Деякі люди скажуть: «Очевидно, диких тварин просто стало більше, тому й у містах вони частіше з’являються». Але це не так: щороку «Червона книга» поповнюється новими сторінками, і популяції сотень видів тварин і птахів з року в рік зменшуються.

Раніше, щоб зустрітися віч-на-віч з мешканцями лісу, потрібно було заглибитися в цей самий ліс, відійшовши від міста на десятки кілометрів, а тепер можна легко побачити дикого звіра у місті. Коли у тварин був вибір, вони віддавали перевагу триматися від нас подалі.

Зазвичай, не тварини заселяються ближче до нас, а ми — до них. Багато колишніх заповідних місць, де раніше не ступала нога людини, тепер забудовані багатоповерхівками. Тварини, які жили там тисячі років, тепер змушені ділити з нами свою територію.

Існує багато нейтральних прикладів, але найчастіше, не від хорошого життя дикі звірі починають тісне сусідство з нами.

Не втратили страх, а зневірилися

У більшості випадків, тварини не перестали боятися людей, але голод сильніший за страх. Міста та промислові зони розростаються, людина прокладає нові дороги, вирубує ліси та розробляє землі під поля, все активніше витісняючи тварин з тих місць, де вони здобували їжу та вирощували потомство.

Через зміни клімату тануть льоди, тому білі ведмеді наближаються до берега. Розростаються пустелі, частіше трапляються масштабні пожежі — тварини збігаються до вцілілих лісосмуг біля населених пунктів.

Між нами та тваринами зростає конкуренція за харчові ресурси, наприклад, за рибу та морепродукти.

Раніше чайкам було легко прогодуватися на узбережжях, тепер їх частіше можна побачити на смітниках та біля ринків. Ці птахи не гребують жодними харчовими відходами, і останнім часом активно витісняють ворон.

Хоча, взагалі, чайки «пірнають» за їжею в сміттєві баки й тому, що це легше, ніж пірнати за їжею у воду. Охота набагато складніша, ніж харчуватися обідками. У місті чайкам цілком комфортно.

Качки та інші водоплавні птахи теж вже давно живуть поруч з людиною: вони заселяються в річки, що протікають через місто, та у штучні ставки. Вони успішно, хоча й не без стресу, виводять потомство.

Весною, восени, а останніми роками й взимку, качки часто збігаються до місць, де зливаються стоки, оскільки там водойми не замерзають.

Через нестабільний клімат часто виходить так, що качки прилітають набагато раніше, ніж сходить лід. Знесилені, втомлені птахи охоче приймають від людей допомогу у вигляді їжі, швидко до цього звикають, і потім вже сподіваються на неї постійно.

Інстинкт продовження роду теж сильніший за страх перед людиною

Тваринам потрібно продовжувати свій рід. Кожен вид на планеті бореться за своє існування, як може. Людина вміє змінювати навколишнє середовище під себе, а тварини змушені пристосовуватися до змін.

Приблизно 10-20 років тому, сова, яка випадково залетіла в міський парк, викликала ажіотаж. Тепер сови та соколи — звичні птахи в міському середовищі.

Раніше вони облітали кам’яні джунглі стороною, потім почали непомітно навідуватися, щоб пополювати на щурів та голубів, а тепер живуть у межах міста, будуючи гнізда на високих деревах та під дахами багатоповерхівок.

Без тварин у місті — неможливо

Лисиці вже давно стали постійними відвідувачами смітників на околицях міста. Тому що на смітнику більше їжі, ніж у лісі, і взяти її тут простіше, ніж полювати. До речі, помічено: якщо у місті немає популяції бездомних собак, то їх успішно замінюють лисиці. На жаль, для лисиць у місті багато небезпек, зокрема автомобілі.

Жодне доступне джерело живлення не залишиться невикористаним. І я дуже сподіваюся, що місто не стане останнім живленням для диких тварин.