Акули давно стали символом небезпеки у масовій культурі. Проте в реальності ці тварини є важливою частиною океанічних екосистем. Їх присутність свідчить про здоров'я морського середовища. Тому нерідко виникають запитання: чи є акули у Чорному морі, і наскільки вони можуть становити загрозу для людини, інформує Ukr.Media.
Відповісти на це питання можна, якщо врахувати географічні та екологічні особливості.
Як акули можуть потрапити у Чорне море
Переважна більшість великих акул живе у солоних і теплих водах океану. Середземне море для них є звичним середовищем існування. Але щоб опинитися у Чорному морі, акулі потрібно подолати Босфорський пролив.
Цей шлях має кілька перешкод. По-перше, у Босфорі існує двошарова течія. Верхній шар — це пріснувата вода з Чорного моря, нижній — щільна, солона вода з Середземного. Такий перепад щільності створює складнощі для великих морських тварин, не пристосованих до різких змін середовища.
По-друге, Босфор — один із найбільш завантажених судноплавних маршрутів у світі. Велика кількість кораблів, шум та вібрації впливають на поведінку чутливих морських тварин, зокрема акул. Це додатковий фактор, який знижує ймовірність їхнього переміщення у Чорне море.
Чому акули уникають Чорного моря
Чорне море має низку характеристик, які роблять його несприятливим для великих хижих акул:
-
Температура води. Води Чорного моря значно холодніші, особливо у глибоких шарах і в зимовий період. Для акул, чий обмін речовин залежить від температури, такі умови означають зниження активності, витривалості та здатності ефективно полювати.
-
Низька солоність. Середня солоність Чорного моря становить близько 17-18 проміле, тоді як у Середземному морі — майже 38. Акули регулюють сольовий баланс складними фізіологічними процесами. Надто прісна вода змушує їх витрачати більше енергії на підтримання внутрішньої рівноваги, що ускладнює їхнє існування.
-
Сірководневий шар. Близько 90% об'єму Чорного моря заповнено водами з високим вмістом сірководню. Цей газ утворює безкисневі зони на глибинах, де життя неможливе. Акули, які часто полюють не лише біля поверхні, але й у товщі води, у таких умовах не можуть жити.
-
Недостатня кормова база. Великі хижі акули потребують достатньої кількості поживної здобичі — косяків риби або морських ссавців. Чорне море не забезпечує таких ресурсів у потрібному обсязі. Його екосистема не може підтримувати сталу популяцію великих хижаків.
-
Загальна деградація середовища. Ситуацію ускладнює забруднення, надмірний промисловий вилов риби та поширення інвазивних видів. Це знижує біорізноманіття і ще більше погіршує умови для існування великих хижаків.
Акули, які все ж зустрічаються у Чорному морі
Попри всі обмеження, деякі види акул у Чорному морі є. Найпоширеніший серед них — катран (Squalus acanthias). Це невелика акула, зазвичай до 1-1,5 метра завдовжки. Вона живиться дрібною рибою та безхребетними. Для людини катран не становить небезпеки, хоча має захисні шипи біля плавців, якими може завдати болю при необережному контакті.
Також зрідка фіксують поодиноких представників котячих акул. Це дрібні й обережні морські тварини, які мешкають на глибинах і практично не контактують з людьми.
Чи можливі випадки появи небезпечних акул
З теоретичної точки зору, великі акули можуть проникнути у Чорне море, якщо подолають Босфор. Але всі перелічені екологічні та фізіологічні бар'єри роблять такі випадки вкрай малоймовірними.
Іноді трапляються поодинокі випадки появи дезорієнтованих або ослаблених особин, які опинилися у Чорному морі випадково. Однак вони не можуть адаптуватися до місцевого середовища і швидко зникають.
Загроза для людини у таких ситуаціях мінімальна. Люди, які відпочивають чи працюють на узбережжі Чорного моря, практично не ризикують зустріти небезпечну акулу.
Роль акул у світовому океані
Акули мають значення не лише як хижаки, а й як регулятори екосистем. Вони підтримують екологічний баланс, полюючи на ослаблених або хворих тварин. Завдяки цьому популяції риб, коралових рифів та планктону залишаються стабільними.
Вчені зафіксували, що зникнення акул призводить до ланцюгових змін:
-
Зменшується кількість дрібних хижаків, які контролюють популяцію травоїдної риби;
-
Водорості або планктон можуть розростатися, порушуючи кисневий баланс вод;
-
Зниження біорізноманіття впливає на рибальство та добробут прибережних громад;
Таким чином, акули виконують роль природних регуляторів, без яких стабільність морських біосистем може опинитися під загрозою.
Знання про природу допомагає краще розуміти, як працює морське середовище. Акули діють відповідно до екологічних законів, а не випадкових імпульсів. Їх поведінка підпорядкована чітким біологічним механізмам, які підтримують рівновагу у світовому океані.
