Мої старші родичі багато розповідали мені про сільське життя, особливо бабуся. Вона народилася в ті часи, коли в сільських будинках навіть лампочки ще не було, інформує Ukr.Media.

За її словами, у господарстві без кішки не можна було обійтися. У селах люди раніше жили майже на природі і дуже залежали від тварин.

"У своєму будинку без кішки ніяк" — досі каже бабуся. Хоча зараз у неї кіт винятково для радості.

Якщо врожай зерна та овочів зіпсують миші, то сім'ї взимку доведеться тугіше затягувати паски. Пацюки нападають на кроленят і курчат, крадуть яйця з гнізд квочок. Загалом боротьба з гризунами була вкрай важливою, а кішки були в цій справі першими помічницями.

Але кішку треба було ще правильно вибрати.

Як вибирали кошенят

Ось прийдуть до кішки, яка окотилася, коли кошенята вже бігати починають, прив'яжуть до мотузочки тріску або листочок і потягнуть мотузку по підлозі. Яке кошеня побіжить за мотузкою, от те й треба брати, те і буде гарним ловцем.

Здавалося б, все правильно. За мотузкою побіжить сміливе і грайливе кошеня, а грайливе кошеня те, у якого добре розвинені мисливські інстинкти.

Але взагалі серед кошенят мало не грайливих. Які додаткові критерії? Дивилися на характер та розміри.

Лапи довгі — добре стрибатиме і мишей зі щілин діставатиме. Міцне, здорове, наполегливе кошеня — буде сильним і щура здолати зможе (так-так, не кожна кішка зі щуром впорається).

Як визначити таке? Воно більше за інших і зазвичай першим на світ з'являється. Коли до материнського живота повзе, решту кошенят розштовхує, і отримує більше за інших молока. Слабеньке кошеня, навпаки, важко до живота матері пробирається — його інші кошенята постійно відпихають.

Кіт чи кішка?

Кішка була кращою. Незважаючи на проблеми із приплодом.

Кіт сильніший і з щурами йому легше впоратися, але кіт може загуляти і часто далеко від хати відходить, а кішка — домосідка, в хаті господиня.

Вона охайніша, уважніше за двором спостерігає і щурів активніше душить, особливо коли у неї кошенята з'являються. Бо турбується, що щури можуть на кошенят напасти.

Колір теж мав значення

Смугасті, помічено, добре ловлять мишей. Забарвлення найдикіше, отже, і характер дикуватий.

Смугасті з білими плямами теж чудові мисливці, та здоров'я у них дуже міцне. При цьому вони лагідніші, ніж суто смугасті.

Триколірна вважалася "кішкою, що приносить щастя", тому що кішки такого забарвлення були рідкістю.

До речі, чорних кошенят охоче брали. Вірили, що вони хату від нечисті захищають.

До того ж кошенят часто брали за принципом "щоб до двору припало". Якщо в господарстві якась тварина не прижилася, то про неї говорили "не до двору припав". При цьому обов'язково звертали увагу на масть/колір.

Якщо, наприклад, захворіла чорно-біла корова, а потім загинув чорно-білий собака, це забарвлення пов'язували з тим "не до двору припав" і більше тварин такого забарвлення не брали. Зокрема й кішок. Щоб і кішка не постраждала, і на подвір'я біду не накликати.

Дуже охоче брали кошенят від кішки-щуроловки. Це був настільки вагомий плюс, що люди були готові займати чергу на кошеня і чекати, поки кішка-мати його виростить і всьому навчить, тобто 3-4 місяці.