Ми якось звикли думати, що тварини орієнтуються на банальних інстинктах. Понюхав асфальт, побачив знайомий кущ — о, значить мені туди. Але виявилося, що деякі комахи буквально займаються вищою математикою прямо на ходу, інформує Ukr.Media.

Вчені опублікували дослідження в Current Biology, від якого в мене трохи відвалилася щелепа. Нічні мурахи-бульдоги, реальні чуваки, які виходять на свої мурашині справи вночі. І що скажете ви? Та читайте далі й зрозумієте самі.

Орієнтуватися вдень по сонцю — це легко. Птахи, риби і навіть бджоли давно цю фічу просікли. Сонце стабільне, а от Місяць — це той самий хаотичний друг, який каже виходжу, а сам ще навіть не одягнувся. То він повний, то його взагалі немає, то він летить по небу як скажений, то ледве повзе.

Навігувати по Місяцю — це як намагатися доїхати кудись по карті, яка щосекунди змінює масштаб і перевертається догори дригом.

І що ви думаєте? Ці дрібні нічні мурахи не просто йдуть на світло. Вони використовують Місяць як компас, паралельно вираховуючи зміну його швидкості.

Дослідники запакували мурах у лабораторію і почали з ними гратися: то показували їм небо, то ховали в повну темряву на фоні прискорення або сповільнення Місяця. І виявилося, що в мурашиній голові працює алгоритм, який би оцінили інженери NASA. Якщо мураху різко накрити коробкою і позбавити візуального контакту з небом, вона не починає панікувати. Вона продовжує прокладати маршрут, прораховуючи рух Місяця на основі тієї швидкості, яку бачила останньою. В науці це називається лінійна екстраполяція.

Тобто, ще раз. Мураха. Вночі. Робить математичні прогнози траєкторії небесного тіла!

Але навіть геніям треба іноді звіряти годинники. Коли Місяць доходить до своєї найвищої точки на небі, він робить такий собі швидкісний стрибок.

Мурахи це знають. Щоб їхній внутрішній компас не злетів з котушок через похибку, вони періодично зупиняються і калібруються по лінії горизонту. Вони дивляться на силуети дерев, потім на Місяць, зводять дебет з кредитом у своїй мікроскопічній свідомості — і спокійно тупотять далі у своїх справах.

Систему щоночі доводиться перезапускати заново, бо наступного вечора Місяць поводитиметься вже інакше.

Вчені кажуть, що ця система до болю нагадує сучасні людські технології навігації. Тільки наші технології можуть вирубитися через поганий інтернет, а мурашина працює безперебійно, поки є хоч якийсь горизонт. І зараз науковці чухають потилиці: а раптом ці хлопці ще й по зірках орієнтуються, коли Місяць ховається за хмарами?

Наступного разу, коли ваш улюблений кіт дивитиметься в стіну, бо не може знайти шматок м'яса, який впав рівно між його передніми лапами... або коли собака заблукає у двох соснах місцевого парку — просто згадайте про мурах-бульдогів. Десь у темряві повзе комаха, яка читає зоряне небо краще за будь-якого капітана піратського корабля.