Цвіркуни теж плачуть. Наука просить нас переосмислити біль комах

Коли собака ранить лапу і жалібно її вилизує, нам одразу стає її шкода. Це зрозуміло і звично. А от комахи… Ну, це ж просто комахи. Розчавив випадково жука на тротуарі — і навіть не згадав. Довгий час наука так само вважала, що їх нервова система надто примітивна для таких складних штук, як біль. Немає потрібних нейронів — немає проблем.

Але звіт із журналу Proceedings of the Royal Society B трохи ламає звичну картину світу.

Дослідники із Сіднейського університету вирішили перевірити, чи дійсно комахи нічого не відчувають. Вони взяли звичайних хатніх цвіркунів і поділили їх на групи. Одній з них влаштували дуже неприємний сюрприз: припекли вусик паяльником, нагрітим до 65 °C. Температура не смертельна, серйозної шкоди не завдає, але це відверто боляче. Другій групі пощастило більше — до їхніх вусиків торкалися холодним металом. Третя група взагалі була контрольною і просто спостерігала за цим дивним дійством.

Цвіркуни, яким дістався гарячий паяльник, не просто рефлекторно смикнулися і побігли далі у своїх справах. Вони почали цілеспрямовано доглядати за обпеченим місцем. Чистили, терли, приділяли постраждалому вусику купу уваги протягом довгого часу.

Вони поводилися точнісінько як людина, яка забила мізинець об ніжку ліжка і тепер розтирає його, намагаючись вгамувати пульсуючий біль. Або як той самий пес із пораненою лапою.

Натомість комахи з другої групи, яких торкалися холодним інструментом, трохи стресонули в перший момент, але миттєво забили на інцидент і повернулися до звичайної активності.

До речі, торік схожу реакцію на опік виявили у джмелів. Тепер ось цвіркуни. І це змушує наукову спільноту серйозно чухати потилиці.

Томас Уайт, провідний автор дослідження, зазначає одну неочевидну річ. Цвіркуни — це своєрідні «кури та корови» світу комах. Їх вирощують мільярдами, якщо не трильйонами, на корм, харчові добавки та для експериментів. Якщо вони дійсно здатні відчувати біль не як секундний механічний рефлекс, а як тривалий неприємний стан, то етичність індустрії опиняється під питанням.

Я не збираюся зараз розводити пафос і закликати всіх не чипати комах. Зрештою, природа жорстока. Але сам факт того, що отой дрібний чувак, який усю ніч безперебійно цвіркоче десь у траві під вікном, може відчувати біль, робить цей світ ще трішки складнішим. І точно набагато цікавішим.