Що за звір вийде, якщо схрестити білого ведмедя з бурим
Давно відомо, що схрещування міжвидових тварин з еволюційної точки зору може призвести до появи абсолютно нових видів.
Так і сталося під час схрещування білого ведмедя з бурим.
Гібрид двох ведмедів вирішили назвати піззлі. Хоча дуже часто зустрічається й інша поширена назва — гролар.
Другий варіант, як на мене, звучить солідніше. Тож зупинимося на ньому.
Цікаво зазначити, що у випадку гібридизації білого та бурого ведмедів людина взагалі не втручалася.
Природа сама так розпорядилася. Ну а відбувається схрещування (хоч і дуже рідко) на території Канади та Аляски.
Вважається, що до появи цього гібрида призвела зміна клімату. І, до речі, науковцям завдяки ДНК-тестам вже достеменно відомо, хто з них став мамою, а хто татом: у всіх підтверджених випадках у дикій природі татом був бурий ведмідь (грізлі), а мамою — біла ведмедиця.
Через глобальне потепління бурі ведмеді почали розширювати свій ареал далеко на північ — у тундру та навіть на арктичну кригу, де споконвіку господарювали білі ведмеді.
Ведмідь-гролар успадкував характеристики як білого, так і бурого ведмедя. Його хутро — це суміш коричневого та білого, а також може бути світло-коричневого відтінку.
Порівняно зі своїми предками, гролар має середні розміри. Стоячи на задніх лапах, він може сягати близько 2 метрів. Висота в холці — близько 1,2 м.
Гролар — досить спритна тварина, незважаючи на свої чималі розміри. Ці ведмеді також дуже міцні та сильні.
Сила та спритність у поєднанні з іншими фізичними характеристиками, такими як довгі кігті та потужні щелепи, роблять гролара чудовим мисливцем.
Цей ведмідь досить витривалий і здатний розганятися до 50 км/год. Завдяки цьому він за бажання може навіть поганятися за оленями.
Поведінка гролара залежить від навколишнього середовища. Але це спільна риса більшості тварин. А загалом — це дуже енергійна тварина. І від білого ведмедя клишоногий перейняв надмірну агресивність. Їхній темперамент доволі запальний, вони недовірливі й дуже територіальні тварини.
Водночас помічено, що гроларам важко адаптуватися до змін довкола, як екологічних, так і соціальних.
Попри те, що ці ведмеді всеїдні тварини й чудові мисливці, основою їхнього раціону є саме м'ясо. Ці гібриди живуть у суворих умовах канадської Арктики, де лісових ягід чи корінців просто не знайти. Тому вони поводяться як справжні хижаки: полюють на тюленів, шукають туші китів або переслідують північних оленів. Для дикого гролара м'ясне меню — основа виживання, тож про жодне вегетаріанство не йдеться.
Ось такі бувають витівки природи.