Звідки береться риба в ставках, якщо її туди ніхто не запускав?

У порожньому ставку раптом з'явилися карасі. Ніхто їх туди не запускав, річки поруч немає. Звідки вони взялися?

У селах на це часто відповідають, що карасів принесли качки. Звучить як байка, адже качка ікру просто з'їсть. Вчені перевірили й з'ясували, що з'їсть не всю. Деякі ікринки проходять крізь качку цілими, виходять із послідом, і з них вилуплюються мальки.

Вісім качок, вісім тисяч ікринок

Карась і короп мечуть ікру на водяну траву на мілководді біля берега. Там же годується крижень, наша найпоширеніша дика качка, й ікру їсть залюбки. В одній качці якось нарахували понад двісті ікринок. І сріблястий карась, і крижень поширені по всій Україні, тож ідеться про наші ставки та наших качок.

У 2020 році угорські вчені перевірили, що буває з такою ікрою. Кожному з восьми крижнів дали по 500 ікринок коропа й стільки ж сріблястого карася, загалом близько восьми тисяч. Ікру взяли вже запліднену й добу тримали в інкубаторі, тож у ній тривав розвиток, як у тієї, що лежить на траві після нересту. Згодовували її примусово, а знайдені потім у посліді ікринки вчені переносили в акваріум.

У шлунку качки їжу роз'їдає кислота, а потім її перетирають проковтнуті камінці, адже зубів у птаха немає. З восьми тисяч ікринок цілими вийшли лише 18. У дванадцяти під прозорою оболонкою ще ворушилися зародки.

Вилупилися три рибки, один короп і два карасі. Ще дев'ять живих зародків уже в акваріумі знищив грибок. Грибок вразив і ту ікру, яку качки не їли, тож не всі втрати можна списати на качиний шлунок.

Майже всі вцілілі ікринки вийшли протягом години. Одна пробула всередині качки від чотирьох до шести годин і теж дала рибку. Самі качки в досліді нікуди не літали, але за годину крижень пролітає 60-80 кілометрів. Отже, за цей час він цілком міг би змінити водойму. Хоча найчастіше качка літає між місцем годівлі та ночівлі, а вони зазвичай лежать у межах 10 кілометрів одне від одного. Це якраз дорога до сусіднього ставка.

18 ікринок із восьми тисяч здаються дрібницею. Але одна самиця коропа за нерест відкладає до півтора мільйона ікринок, а крижнів у світі десятки мільйонів. Тому автори досліду вирішили, що в природі качки переносять ікру нерідко. А чи приживеться потім риба на новому місці, вирішили з'ясувати в наступних дослідженнях.

Першу підказку дали лебеді

Роком раніше щось схоже помітили в Бразилії. Вчені шукали насіння в посліді диких лебедів і знайшли ікринку маленької рибки з калюж, що пересихають. У зоопарку лебедям дали корм із такою ікрою, і з однієї ікринки, що вийшла з послідом, вилупилася рибка.

Щоправда, ікра в цих рибок особлива. Вона в міцній оболонці й може роками лежати у висохлому мулі, чекаючи на воду. У карася й коропа ікра звичайна, як у більшості риб, без такого захисту. Дослід із качками тим і здивував, що травлення пережила найзвичайнісінька ікра.

Карасями справа не обмежилася

У 2024 році ті самі угорські вчені перевірили дев'ять видів риб. У посліді качок цілі ікринки знайшли в шести видів, а живі зародки у п'яти. Вилупилися три лини й один амурський чебачок. Ця дрібна рибка тепер водиться і в наших річках, а потрапила до нас випадково, разом із мальками білого амура, на яких вона дуже схожа. У білого амура, ротана й судака цілих ікринок не знайшли взагалі.

У різних качок вийшло по-різному. Найчастіше цілі ікринки знаходили в посліді лише одного птаха з групи, і щоразу це була інша качка. А ціла оболонка ще не означала, що зародок живий. Ікри коропа цього разу вціліло ще менше, і тепер ті самі вчені називають таке перенесення радше рідкісним.

А чи може ікра прилетіти на лапах?

Цей шлях у 2024 році перевірили японські вчені. Камера зняла, як сіра чапля зачепила лапою штучні водяні рослини, які вчені поставили в ставку, і полетіла. А одного разу чаплю помітили зі справжнім пучком водоростей на нозі.

Ікру випробували окремо. Взяли медаку, маленьку рибку з мілких водойм Японії, яка клеїть ікринки до рослин. На мокрій водяній рослині частина ікринок протрималася на повітрі до 18 годин, а потім із них вилупилися мальки. Без рослини через шість годин загинули всі.

Тож пучок мокрої зелені на пташиній лапі міг би довезти ікру. Але повністю такий шлях у цьому досліді не простежили, адже рослини, які забирали на лапах чаплі, були без ікринок.

Хто все-таки заселяє ставок

Пережити качку замало. Ікринці потрібно потрапити в сприятливу воду, а рибці ще треба вирости й дати потомство. Як часто це спрацьовує, досліди з качками не показали.

Свідчення з природи знайшли у Франції, в старих гравійних кар'єрах, які наповнила ґрунтова вода. У дванадцять кар'єрів не пускають сторонніх, тож нишком рибу туди ніхто не випустив. Господарі її теж ніколи не запускали, а до великих річок далеко, і повені їх не з'єднують. Проте окунь сам завівся в десяти з них. Вчені вважають, що окуня туди, найімовірніше, принесли птахи. Але в звичайних ставках, куди доходить повінь і ходять рибалки, риба, на їхню думку, частіше потрапляє іншими шляхами.

Інших шляхів кілька. Іноді порожній ставок зовсім не був порожнім. Сріблястий карась заривається в мул і переживає нетривале пересихання й навіть промерзання водойми. Під час повені ставок міг ненадовго з'єднатися із сусіднім. Рибалки могли випустити живця, що залишився. А разом із водяними рослинами для ставка можуть потрапити ікра або мальки.

Тож приписувати качкам будь-який ставок із карасями зарано. Але й вважати з'їдену ікру безнадійно втраченою не можна. Кілька рибок уже вилупилися після такого обіду.