Що може бути приємнішим для автовласника взимку, ніж почистити свою «ластівку» від снігу? Але якщо розібратися, робити це слід якомога рідше, інформує Ukr.Media.
Що бачить пересічний водій, дивлячись на свою укриту білим покривалом за ніч машину? Для нього це просто звичайний сніг на кузові. Але частинки води і не просто замерзають як є, а злипаються в кристалічні структури - сніжинки. Нюанс в тому, що будь-який кристал має гострі грані. Що ж відбувається, коли ми приступаємо до змітання свіжого снігу з лакофарбового покриття (ЛФП) машини?
Щітка зрушує мільйони кристаликів води і з зусиллям протягує їх по капоту. При цьому снігова маса виступає як справжній абразив, який пошкоджує ЛКП.
Приблизно так само діє на кузов пісок і пил, що летять назустріч машині, що рухається. Так, зрозуміло, водні кристали не настільки міцні - порівняно навіть із звичайним піском. Але їх багато і «обробка кузова» ними відбувається набагато частіше - мало не щодня в періоди снігопадів.
Після такого впливу на поверхні ЛКП з'являються додаткові мікроподряпини. Через них кузов втрачає блиск, а в подальшому мікропошкодження фарби можуть спровокувати появу вогнищ іржі.
Але це ще не все: ми розглянули найгуманніший для ЛКП варіант, при якому сніг тільки-тільки ліг на холодний кузов і не встиг ні злежатися, ні підтанути.
Коли ж він падає на теплий капот і дах або просто лежить на них товстим шаром кілька днів, зчистити «кристалічну воду» потім стає набагато складніше. Нижній шар примерзає до ЛКП і легким помахом щітки вже не піддається. Але більшість автовласників, не дивлячись на це, намагаються будь-якою ціною струсити сніг з даху або капота.
Для цього їм доводиться докладати вже серйозні фізичні зусилля, щоб, фактично, «відтерти» щетиною снігові ущільнення. Але чим більше зусилля, прикладено до щітки, тим більше мікроподряпин на фарбі. Тому взимку машину варто очищати від снігу по-мінімуму, намагаючись не допускати контакту щітки і ЛКП.
