Як правильно долати легке бездоріжжя, щоб не завдати шкоди автомобілю? Пропонуємо кілька рецептів від досвідчених людей, інформує Ukr.Media.
Насамперед "йдемо в розвідку"
Перш ніж рвонути «в полум'я», уважно огляньте місце майбутнього бездорожнього штурму. Зупиніться, вийдіть з машини і спокійненько пройдіть пішки майбутню ділянку шляху. Річ у тім, що калюжа на горизонті цілком може виявитися глибше, ніж бачиться з-за керма, а косогір крутішим. Трава? Але хто знає, може, під нею ховається пеньок дерева або, скажімо, яма.
Якщо оцінили ділянку як складну, особливо з брудом, долати її слід "ходом", тобто не зупиняючись. Річ у тім, що в'язкий ґрунт запросто засмокче нерухомий автомобіль, і тоді — надовго «кинете якір».
Отже, огляньте пильним оком весь маршрут, який маєте намір подолати, аж до виїзду з «нетрів», і лише після цього точно слідуйте наміченому плану.
По калюжах їдемо рівномірно, з запасом тяги
Попереду калюжа або струмок. Не поспішайте з розгоном, навпаки, слід ввімкнути 1-у передачу і не поспішаючи проїхати водну перешкоду, щоб був запас тяги на колесах. Тільки в цьому випадку у вас буде шанс вирватися, додавши газу, якщо, скажімо, передні колеса почнуть ув'язати.
Рух повинен бути рівномірним, щоб автомобіль не відставав від створюваної ним же хвилі. Тобто "женемо" її перед собою, не дуже далеко відпускаючи. В іншому разі, дійшовши до краю калюжі, хвиля відіб'ється від берега і кинеться вам назустріч. А це небезпечно — машину може захлеснути.
Знову ж таки, колишня порада: не полінуйтеся попередньо перевірити глибину водної перешкоди і стан дна. А раптом там ховаються великі камені або глибокі ями. Якщо неважко, чимось підручним відзначте їх місце розташування — можна, наприклад, прутиками поблизу розташованого чагарнику.
"Сходимо" на вершину, не зупиняючись
Помітили по ходу руху косогір? Не хвилюйтеся, це не найбільша проблема. Найбезпечніше його долати під прямим кутом — так зводиться до мінімуму ймовірність перекидання вашого автомобіля.
Інший момент, що це не завжди можливо, адже легковики, зазвичай, мають обмежену геометричну прохідність (довгі передній і задній звіси). З'їжджаючи з крутого дорожнього насипу, автомобіль може впертися бампером в землю. Або, скажімо, навпаки: при заїзді в гірку — зачепитися днищем за перегин.
Робити зупинку при «сходженні» не бажано — автомобіль, який стоїть під ухилом, в будь-який момент може рушити з місця, сковзнути, розвернутися боком і навіть перевернутися. Тому, щоб не піти за негативним сценарієм, рухатися слід рівномірно, виправляючи траєкторію кермом, якщо, наприклад, почне відводити з обраної прямої.
Не всяка колія нам в радість
Рухатися по колії на автомобілі — не завжди добре і правильно. Маса випадків, коли набагато грамотніше буде їхати поруч з нею. Але в русі буває всяке: якщо колеса все ж зіслизнути в колію, не варто чекати, поки ТЗ сяде «на черево». Треба зробити всі зусилля для того, щоб з неї вибратися, а це не завжди виходить — вивернуті до упору передні колеса будуть ковзати по стінках, а автомобіль при цьому рухатися прямо.
Який вихід? У ситуації, що створилася треба підкопати стінки колії (лопата в багажнику автомобіля повинна бути у кожного дачника або любителя подорожей) або ж спробувати спорудити з підручних матеріалів якусь подобу виїзду з колії.
Якщо є необхідність в перетині колії (канави), то робити це рекомендується під кутом 45 градусів. В цьому випадку колеса автомобіля потраплять в неї одне за іншим, а не попарно. Тому якщо колеса однієї осі виявляться в колії одночасно, то зрушити автомобіль з місця буде дуже проблематично.
