Набула чинностi постанова, якою передбачено, що населення може знiмати долари чи євро з поточних та депозитних рахункiв без будь-яких обмежень передає Ukr.Media
Лiмiт на зняття валюти Нацбанк встановив у 2014 роцi, щоб зупинити вiдтiк валютних депозитiв з банкiвської системи. Тодi одна особа могла забрати валюти не бiльш нiж на 15 тисяч гривень в еквiвалентi. Згодом лiмiт збiльшували до 20, 50, 100 тисяч гривень на добу, рiк тому – до 250 тисяч гривень.
– Скасовано норму щодо обмежень повернення валюти з поточних та депозитних рахункiв, – коментує радник президента Асоцiацiї українських банкiв Олексiй Кущ. –Нацбанк зняв цi обмеження, бо не бачить причин для iстотного вiдтоку валютних депозитiв.
– Скiльки депозитiв фiзосiб залишилося в банкiвськiй системi на цей час? Чи багато вкладiв втекло за останнi роки?
О. Кущ: – Лише у 2014 – 2015 роках населення вивело з банкiвської системи майже 15 млрд доларiв. Це був один iз чинникiв девальвацiї гривнi. Завдяки адмiнiстративним обмеженням процес вiдтоку депозитiв з банкiв розтягнувся на декiлька рокiв.
– Яким чином люди зумiли забрати стiльки грошей з банкiв, якщо спершу був такий низький лiмiт – 15 тисяч гривень на добу в еквiвалентi?
О. Кущ: – Не секрет, що великi вкладники, якi мали певнi зв'язки з керiвництвом банкiв, чиновники, завжди знаходили механiзми повернення валютних депозитiв. Зокрема, застосовували схему з використанням валютних сертифiкатiв комерцiйних банкiв. Не знайдете, напевно, жодного можновладця або великого бiзнесмена, який би повнiстю не повернув пiд час кризи свої валютнi депозити.
Найбiльше вiд цього обмеження постраждали вкладники, якi тримали в банках декiлька тисяч доларiв вiд продажу квартири чи автомобiля. Повертати свої грошi з банкiв їм було дуже важко, особливо коли банк банкрутiв. Через це обмеження багато людей досi не встигли забрати власну валюту з банкiв.
– Отож скiльки валюти населення зберiгає в банках i якiй вiддає перевагу?
– На 1 серпня загальна сума депозитiв українцiв у валютi становить майже 8 млрд доларiв, – додає директор Українського аналiтичного центру Олександр Охрiменко. –Традицiйно найпопулярнiшi доларовi депозити (70 – 80%). Одна з причин – ставки за доларовими вкладами вищi, нiж за депозитами в євро. Якщо аналiзувати 50 найбiльших банкiв, то нинi середня ставка за депозитами у гривнях 15%, у доларах – 4%, у євро –3,5%.
– Тодi чому НБУ дозволив знiмати фiзособам валюту з поточних та депозитних рахункiв без будь-яких обмежень, якщо її не так багато уже й тримають?
О. Кущ: – Тому що ця сума, 8 млрд доларiв, уже не системно небезпечна, i НБУ зняв своє обмеження. Адже на кореспондентських рахунках банкiв приблизно 5 – 7 млрд доларiв. У разi чогось банкiвська система за рахунок власної валютної лiквiдностi може "перетравити" вiдтiк 2 – 3 млрд доларiв вкладiв. До того ж НБУ не бачить i особливих перспектив зростання валютних депозитiв у банках.
– Як це розумiти?
О. Кущ: – Процентнi ставки за валютними вкладами скоротилися до 3 – 4% рiчних. З урахуванням оподаткування доходiв вiд валютних вкладiв, можна сказати, валютнi депозити вже не такi цiкавi для вкладника. Люди, якi розмiщують у банках валютнi вклади, хочуть найперше не заробити на них, а застрахувати свої заощадження вiд iнфляцiї. За останнi 6 – 7 мiсяцiв курс гривнi був менш-бiльш стабiльним, а от iнфляцiя стрибнула до 8%.
– I все-таки – чи не призведе скасування цього обмеження до нового вiдтоку депозитiв з банкiвської системи?
О. Кущ: – Якщо не буде полiтичних потрясiнь чи безглуздих крокiв з адмiнiстративного регулювання, то ще раз повторюю – нi. У разi чогось бiльший вiдтiк може бути з державних банкiв, тому що пiд час будь-якої кризи довiра падає передусiм до держави, вiдповiдно – й до державних банкiв.
До слова, за даними Нацбанку, за пiдсумками першого пiврiччя обсяг валютних депозитiв населення найiстотнiше скоротився в найбiльшому державному "Приватбанку" – на 4% (мiнус 124,3 млн дол).
