Споживачі централізованого теплопостачання скаржаться, що в їхні помешкання навмисне подають занадто багато тепла, передає Ukr.Media.
Погодні умови дають змогу економити тепло, а в деяких багатоповерхівках батареї шкварять так, що яєшню можна смажити. Споживачі розповідають, що доводиться відчиняти вікна, бо у квартирах - 25 - 30 градусів. А вже невдовзі доведеться заплатити за нагріте надворі повітря чималі суми!
-- Для того щоб не було зайвої подачі тепла в будинку, а отже, і зайвих витрат мешканців, потрібен облік та можливість регулювання подачі тепла, -- каже газеті "Експрес" Тарас Галайда, провідний спеціаліст ГО "Публічний аудит".
-- Як же його можна регулювати в будинках з централізованим теплопостачанням?
-- Загалом є три учасники ринку тепла -- теплопостачальник, керуюча компанія та споживач, -- каже Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні міста України". -- Теплопостачальна компанія зобов'язана постачати належної якості тепло лише до будинку. Функцією керуючої компанії є обслуговування всіх внутрішніх систем будинку - налагодження, балансування тощо. А споживач має за якісно надані послуги платити.
Логічно, що теплопостачальник намагається продати максимальну кількість тепла і не буде дбати про скорочення споживання кінцевим споживачем. Це реальна поведінка постачальника.
-- То що робити споживачам за таких умов?
С. Павлюк: -- Регулювання теплоспоживання може здійснюватися, коли є прилад обліку тепла та наявне регулювальне обладнання. Йдеться про вхідні засувки (крани), триходові клапани або індивідуальні теплові пункти. Регулювати теплопостачання за допомогою вхідних засувок може лише фахівець, який має відповідний досвід. Зрештою, власники квартир у деяких багатоповерхівках знаходять таких фахівців і платять їм за сезон із кожної квартири близько 100 гривень. Натомість завдяки ручному регулюванню теплоносія за допомогою засувки чи вхідного крана власник кожної квартири економить за сезон близько 2000 гривень.
Щоправда, у старих будинках із так званим елеваторним вузлом системи опалення ручне регулювання надходження теплоносія може відчутно впливати на рівномірність поширення тепла в будинку. Тому в деяких квартирах буває холодно. У цьому випадку індивідуальний тепловий пункт - теплообмінник між міською тепломережею та будинком -- краще підходить. Він може працювати автоматично, коригуючи теплопостачання залежно від температури повітря зовні. Проте такі пункти коштують немало. Хоча окуповуються вони за 2 - 6 років завдяки зменшенню споживання.
Т. Галайда: -- Коштує індивідуальний тепловий пункт немало, від 100 тисяч гривень або навіть більше. Та його встановлення дає змогу зменшити зайві витрати тепла в будинку на 30% та більше. У Києві індивідуальні теплові пункти встановлюють коштом місцевого бюджету, за міськими програмами, та через обмежене фінансування така практика не дуже поширена. Тому в деяких багатоповерхівках мешканці самостійно власним коштом встановлюють такі пункти. Зрештою, на це обладнання має поширюватися державна програма "теплих кредитів".
-- Чи можуть споживачі вимагати від теплоенерго, щоб вони менше гріли, якщо надворі тепло?
С. Павлюк: -- Згідно із законами "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги" постачальник відповідає лише за те, аби забезпечити надходження теплоносія до будинку. За все, що з цим теплоносієм діється в системі опалення будинку, відповідає керуюча компанія. Тому можна вимагати від неї належного регулювання теплопостачання. Проте маємо розуміти: якщо керуюча компанія візьметься модернізувати систему опалення будинку, то виставить за це рахунок.
Зрештою, предметно говорити про перегрівання не доводиться. Адже верхня температурна межа санітарними нормами не передбачена. Є лише нижня - не менш як +18 градусів.
