Сьогодні розпочалася Масляна: традиції та історія свята

Масляна - древнє слов'янське свято, що дісталося нам у спадщину від язичної культури, яке зберіглося і після прийняття християнства. Слов'яни святкували його в дні весняного рівнодення, а головним сенсом всіх заходів було бажання задобрити природу, щоб отримати хороший урожай. Масляна була сприйнята християнською церквою фактично як релігійне свято й одержала назву Сирний, або Сиропусний тиждень (згідно з церковними традиціями, можна їсти рибні і молочно-яєчні страви, а ось від м'яса вже належить відмовитися аж до Великодня), але це не змінило її внутрішньої суті. Масляна припадає на тиждень, що передує Великому посту. Відзначати масляну було прийнято катанням на санях з крижаних гірок, запалюванням багать. Ну і звичайно, пекти млинці, адже млинець - символ сонця.

Правда, в Україні на Сирний тиждень їли не стільки млинці, скільки вареники та інші молочні страви. Так, на Слобожанщині обов'язково готували кашу й оладки, в Центральній Україні - гречані млинці та вареники з сиром і сметаною, а на Волині та Галичині робили ще й бануш (кукурудзяна каша, зварена на сметані), а також галушки з бринзою і грибною юшкою. У всіх регіонах не відмовляли собі в різноманітних рибних стравах.

Оскільки попереду у нас сім тижнів суворої стриманості (Великий піст триватиме з 23 лютого по 11 квітня), то зараз просто необхідно наїстися самим і щедро почастувати рідних і близьких смачними варениками, жирними млинцями, пишними сирниками і здобними пирогами. Крім того, згідно старовинним козацьким звичаям, на Масляну не гріх трохи побалувати себе міцними напоями. Правда, в нинішньому році з-за війни на сході України та річниці розстрілу Небесної сотні на Майдані церква закликає відмовитися від гучних та веселих гулянь і направити свої сили на благодійність.

Кожен день Масляної має свою назву і традиції.

Понеділок

Іменують «Зустріччю», раніше в понеділок ходили з опудалом по селі і будували гірки для катання. Зараз обмежуються випічкою млинців і частуванням ними незаможних. Потрібно відзначити, що під час воїн Масляну святкували тихо, направляючи спільні зусилля на допомогу воїнам, пораненим, сиротам та вдовам...

Вівторок

Званий «Заігришом», люди ходять в гості, а їх пригощають млинцями. Також у вівторок прийнято веселитися, кататися з гірок і грати в рухливі ігри на вулиці. Масляного вівторка особливо чекала молодь. Адже в цей день парубки вибирали собі наречених, а дівчата вибирали суджених. Для цього вони влаштовували вечорниці.

Середа

ЇЇ називають «Ласункою»: зяті відправляються до тещі на млинці. Очікуючи зятя в гості, тесть заздалегідь закуповував продукти, які знадобляться для приготування вареників і млинців: борошно, молоко, масло, яйця, сир... Тещі повинні ситно нагодувати мужів своїх дочок, а щоб розвеселити їх під час трапези, в будинок запрошували й інших родичів.

Четвер

Широко відомий кулачними боями і кінськими перегонами. Сенс Широкого четверга, як і всієї Масляної - виплеск накопичивщоїся за зиму негативної енергії і рішення конфліктів між людьми. В давнину ці бої були далеко не безневинними, але зараз вони носять більше ігровий та жартівливий характер. Головна дія в четвер - штурм снігового містечка. А ще починали опудало Масляної возити і колядувати: вбрані діти ходили від хати до хати і співали: «Тринці-Бринці, печіть млинці!», випрошуючи таким чином собі частування на святковий вечір.

П'ятниця

З візитом до зятів збираються тещі на «Тещині вечірки». У цей день матері ласують млинцями в будинку дочок і хвалять зятів.

Субота

Особливий день, званий «Зовичні посиденьки», юні дружини запрошували до себе в гості старших сестер, дарували їм подарунки та пригощали млинцями.

Неділя

Самий головний день Масляної, відомий як «Прощена неділя». В цей день всі віруючі і ті, хто просто шанує народні свята, просять один в одного прощення, отримуючи у відповідь традиційну фразу: «Бог простить».

У Прощену неділю треба було відвідати рідних і сусідів, щоб попросити пробачення за всі образи і, якщо близькі ворогували, обов'язково помиритися. Заможні люди відвідували бідних. У людей похилого віку, вдів і сиріт просили вибачення і приносили їм пісні продукти: крупи, сухі та солоні гриби, овочі та олію. Всі справи намагалися закінчити до заходу сонця.