Тіна Кароль: Сцена життя

На сцені від Тіни неможливо відірвати погляд, настільки вона цікава і органічна в своїх піснях. Без подпєвок-підтанцьовок її голос і емоції створюють ціле шоу і наповнюють весь простір залу від партеру до гальорки. І з перших нот зрозуміло: для неї це – не гра, це її життя.

«...Я не можу співати, абстрагувавшись від того, що відбувається в моєму житті, не можу просто відтворювати мелодію і слова як абстрактне музичний твір. Тому так вийшло, що співаю я завжди про те, що відчуваю, ділюся тим, що відбувається в моєму житті...»

У неї чудовий голос. Твердий характер. Яскрава зовнішність і непростий життєвий досвід. Вона наша сучасниця, йде по життю разом з нами –міняючись, дорослішаючи, набираючись мудрості.

Стрімкий розвиток талановитої людини, активне наповнення і захист слабких функцій психіки (а вони є у кожного), вдосконалення вміння використовувати свої переваги і таланти.

Соціонічний тип Тіни – етико-сенсорний екстраверт (Гюґо, Ентузіаст). Сильні функції особистості – етика емоцій і сенсорика відчуттів. Належить до першої квадри.

Етика емоцій: «...Коли не чути інтонацій – не зрозуміло, про що йдеться...» .

Сенсорика відчуттів:

- Як це, відчувати себе не в своїй тарілці?
- Коли сильно тиснуть нові туфлі.

Цінності першої квадри: «...Творча людина має перебувати у постійному пошуку - тоді вона живе...».

Етико-сенсорні екстраверти – люди з твердим характером і часто виявляють неабиякі артистичні дані з самого дитинства: «...Мені не треба грошей, я хочу добитися визнання свого таланту...»

Вони старанно вчаться. Тіна зізнається, що у неї до цих пір живий «синдром відмінниці», який робить її перфекціоністкою, але іноді заважає тверезо поглянути на ситуацію.

Гюго з задоволенням відвідують школу мистецтв, грають в шкільному театрі. А все тому, що можливість проявити яскраві емоції і зануритися в океан пристрастей дуже приваблює людей цього типу. Особливо дівчаток – вони з раннього дитинства в душі відчувають себе артистками і прагнуть вибрати професію, в якій свій артистизм можна виявити.

Немов на підтвердження теорії, співати Тіна почала рано. На сцені вона трималася відмінно – пластична і кокетлива – здорово соло і органічно рухалася. Навчання музиці і танцям давалося легко, і в училищі імені Глієра, де Тіна вчилася, вона була найяскравішою на курсі – від надходження і до випуску.

Усмішка «з іскорками» одразу привертає увагу до особи Тіни. Відкритий, екстравертний погляд, різноманітність емоцій, багата міміка видають етика-екстраверта. Вир почуттів і святкова атмосфера – природне середовище проживання Гюго.

Доля ніби навмисне кілька разів розставляла пастки і перевіряла Тіну на сцені. Мікрофон, який відключався в самий невідповідний момент під час виступу, примушував дівчину співати без підсилення голосу, і вона з честю виходила зі складних ситуацій.

На «Новій хвилі» в 2005 у Тіни техніка відмовила прямо під час виступу. Тіна зібрала волю в кулак і без мікрофона доспівала пісню (кажучи мовою соціоніки, в ситуації форс-мажору активізувалася вольова сенсорика в структурі психотипу, яка і забезпечила можливість контролювати ситуацію). Друге місце в конкурсі, іменна премія Алли Пугачової і популярність привезла Тіна Кароль з «Нової хвилі». Саме так на «Новій хвилі» для нас, глядачів і слухачів, запалилася зірка Тіни. Але у кожної зірки є своя передісторія...

«...Я сподіваюся на краще, але готуюся до гіршого. Я не вірю, коли чую: «Ой, цей успіх так несподівано прийшов...» Якщо комусь щастить, може, він і заслужив у минулому житті. Але успіху не буває у тих, хто до нього не готувався. На «Новій хвилі» я не сиділа з думкою: «Готова! Давайте, вручайте!» Я дуже багато займалася, щоб досягти своєї мети...»

Дитяча мрія співати на сцені перетворилася у велику мету для юної Тіни. Невіра батьків у талант доньки засмучувало, але не зупиняло. Вона наполегливо працювала і вірила, що зможе.

«...Мені здається, чим суворіше досвід в дитинстві, тим більш стійким до стресу виростає людина. І більш успішним...»

Перший «дорослий» крок до мрії – навчання в музичному училищі імені Глієра, підробітки, кастинги. Домашня дитина, наївний і довірливий, Тіна дуже потребувала захисту у великому місті. Взагалі, довіра до людей дуже характерно для Гюго:

«...Вважаю, що наївність не можна втрачати в будь-якому віці, тому що вона життя людини робить щирою...»

Одного разу пухкенька студентка в червоному платті прийшла за оголошенням на кастинг артистів в мюзикл «Екватор», заспівала і всім сподобалася. Її запросили в проект, і в життя Тіни прийшло творчість і перша любов. Заради цієї любові Тіна не шкодувала себе ні на сцені, ні в житті. З повненькою провінціалки Тіна перетворилася на струнку ефектну блондинку – сіла на дієту і за місяць скинула 10 кг В цей період в житті юної співачки на перше місце вийшли відносини, і Тіна навіть була готова зробити вибір і залишити сцену. Проте доля розпорядилася інакше...

Розрив був болісним. А прощання і прощення дуже вишуканими: кліп та пісня «Вище хмар» стали фінальним акордом цієї непростої сторінки в життя Тіни Кароль. Прийшов досвід, а з ним – розуміння: мета – творчий розвиток, і заради неї треба рухатися перед.

«...Я не вмію абстрактно мріяти: загадую – і це збувається. Ставлю цілі: коли зрозумієш, чого хочеш, цього простіше добиватися. І так було завжди, я не з тих, хто пливе за течією...»

І Тіна трудилася: їздила на концерти, представляла Україну на «Євробаченні-2006», тримала себе на жорсткій дієті, працювала на знос. Продюсер Тіни витискав з неї все, а методи впливу застосовував різні – аж до фізичного насильства. Поки одного разу Тіна не опинилася на лікарняному ліжку, де абсолютно чітко зрозуміла: вона так більше не може.

«...Якщо я вболіваю, то це, навпаки, допомагає взяти себе в руки. Давай, зберися! Для мене це стимул, рух...»

Спроби піти від продюсера обернулися для Тіни новими труднощами: їй довелося зіткнутися з наклепом, її ім'я не сходило зі сторінок жовтої преси і шансів залишитися на плаву з кожним днем залишалося все менше. Саме в цей час життя Тіни увійшов новий продюсер. Він навчив вірити в свої сили і відкрив в Тіні її особистий стрижень, який дозволяє приймати удари долі і не здаватися.

Зміна іміджу і репертуару відкрили друге дихання співачці. Вона як і раніше багато працювала, але тепер це було справжнє творчість. Тіна перетворювалася на професійну співачку з неповторним стилем.

«...Творчість – важка праця. Але мені подобається знати йому ціну. Я втомлююся, боюся, переживаю. Але я проживаю життя. А здатися я завжди встигну...»

Продюсер Тіни Євген Огір зробив їй пропозицію, а незабаром у пари народилася дитина. Це була сім'я, побудована на любові й творчості. Все складалося – кар'єра, сім'я, улюблений син.

Жінки-Гюго, як правило, стають відмінними дружинами і матерями, проявляючи себе виключно з позитивного боку. Своєю енергією і запалом вони приносять у відносини з близькими нотки свята, а до виховання дітей ставляться відповідально і з задоволенням. Мами-Гюго активно беруть участь у житті своїх дітей, розвивають їх розумово і фізично. Знаходяться з ними в постійному контакті і цікавляться, чим наповнена їх життя.

«...Діти – це чистий аркуш, на якому ми пишемо. Наші діти – це наш почерк. Я вперше намагаюся писати без плям і помилок, виважено виводячи кожну літеру...»

Тіна виховує у сина правильні цінності, і стосовно подарунків для свого сина зауважує: "просто так він нічого не має і це добре розуміє. Він повинен принести мені якісь нагороди зі школи, або якусь похвалу, добрі записи в щоденнику, щоб щось отримати".

Однак доля готувала для Тіни нове випробування. Тяжко захворів і незабаром пішов з життя Євген. А Тіна... Вона повинна була жити далі. Заради сина, заради творчості, заради пам'яті чоловіка. Він до останнього дня просив, щоб вона співала. І співала Тіна. Кожен раз, як останній.

У важкий життєвий період сенсорика Тіни «виявилася» як не можна до речі. Веди саме сенсорика «відповідає» в людині за витривалість і опірність організму і психіки до життєвих випробувань і труднощів. Сховавши емоції глибше, Тіна взяла в руки себе і своє життя. Тепер вона відповідає за себе і сина. А розпочаті разом з чоловіком проекти потрібно закінчувати, покладаючись тільки на себе.

Це випробування змінило Тіну. Воно «вийняло з її душі скарби, якими, крім голосу і зовнішньої краси, природа нагородила дівчину. Звідси сили рухатися вперед, бути самій собі продюсером, ростити сина, давати інтерв'ю, виходити на сцену, брати участь в шоу і працювати в якості зіркового тренера. Звідси і щире бажання допомогти не словами, а ділом, в міру своїх можливостей: наприклад, подарувати квартиру того, з ким звела життя, і хто потребував допомоги. В подарунок Тіни Антону Копитину не було нічого показного, а злостивців так і хотілося запитати: ну а вам хто заважає взяти участь у долі ближнього?

А в день захисту дітей, 1 червня 2014, Тіна відкрила благодійний фонд «Полюс тяжіння», мета якого – допомагати дитячим онкологічним відділенням українських лікарень.

У вчинках Тіни багато турботи і світлих емоцій. Взагалі, піклуватися про своїх близьких дуже властиво людям з сильною білої сенсорикою. Таке з'єднання базових функцій психіки (етики емоцій і сенсорики відчуттів) робить Гюго добрими наставниками, людьми, які здатні опікуватися і піклуватися.

Тіна постійно трудиться, удосконалюючись, рухаючись вперед: «...Спортсмен тренується, щоб бути у формі, і я точно так само. Думаю, зараз я співаю краще, ніж десять років тому. Тоді це було несвідомо, і головне, голосно. Тепер я чудово знаю, як зробити, щоб нота прозвучала так і не інакше, як додати обсягу звуку. Але якщо не займаюся тиждень, то починаю втрачати форму і не можу керувати голосом...»

Будинок, який пара почала будувати разом, добудовувати Тіні прийшлою самої. Далеко не кожна людина, особливо жінка, здатні на такий вчинок. Адже крім «чоловічої роботи» по будівництву і благоустрою, Тіні потрібно було справлятися зі спогадами і мріями, пов'язаними з цим будинком, з цим місцем. Тіна зуміла переломити» ситуацію, активною діяльністю рятуючись від депресії:

«...Я обожнюю щось створювати, будувати, саджати! Мені потрібна кипуча діяльність постійно і на всіх фронтах...»

Тіна впоралася. Будинок добудувала, проявивши відмінну ділову логіку: вона знає ціну грошам, і не смітить ними. Розпоряджається розумно, як сама зізнається, «копійка до копійки». І жартує з цього приводу: «Хочу все дешево і безкоштовно!».

Та й до господарства Тіна відноситься раціонально (етико-сенсорний екстраверт Гюго – раціонал): намагається скрізь і в усьому підтримувати ідеальний порядок і чистоту: «...для мене, страшного педанта, (це) дуже важливо...».

А ось слабке місце етико-сенсорних екстравертів – час, точніше, взаємини з часом. Соціоніки знають, що Гюго постійно кудись не встигають. Їм складно розрахувати, скільки часу потрібно на те чи інше діло. На питання про свої стосунки з часом, Тіна щиро зізнається:

«...Спізнитися – це про мене. Як би я з цим боролася, у мене реально ніколи не виходить прийти вчасно. Моїм близьким залишається тільки сміятися над цим. Причому я спізнююся скрізь: від рейсу на літак до прямого ефіру...»

Тіна, як представник 1 квадри (а це, як ви пам'ятаєте з наших минулих публікацій, «дитинство» соціону), абсолютно не боїться старості. Ставлення до віку у представників 1 квадри дуже «дитяче»: життя їм здається нескінченною:

«...Я про старості не замислююся, але впевнена, що в кожному віці є свій неповторний кайф...»

Кожен вік, кожен етап життя відзначений особливими віхами. Це удачі і випробування, уроки та помилки, радощі і перемоги. Безцінний багаж, який робить нас людьми. Хтось проходить цей шлях легко, а для кого-то доля приготувала «особливі» уроки. Пройти їх з честю, не розгубити себе, не озлобитися і не зламатися, залишатися людиною, що б не трапилося – це по плечу сильним. Без сумніву, до цієї когорти належить і Тіна Кароль.

• Ще в дитинстві тато навчив мене однією абревіатурою, яку він придумав сам: ЦСТУ. Цілеспрямованість, старанність, працьовитість і завзятість. Цим правилам я йду досі.

• Піти зі сцени, і щоб до тебе залишився байдужим глядач — це страшна ганьба, перший цвях в кришку труни. Тому всі штампи я завжди руйнувала і буду руйнувати.

• Мені здається, людини дуже сильно впливає слово, тому що в слово ти вкладаєш свою енергію. Тому, коли я щось роблю, я вкладаю в цю справу всю свою любов, слово і бажання...