Кого взагалі могли налякати ті гумові вампіри чи левіафани десь у десятому сезоні? Тримала Імпала, пиво на капоті, нескінченний мотельний побут і ця хвора, співзалежна прив’язаність Сема і Діна. Вони просто робили свою брудну роботу, поки навколо руйнувався світ. Знайти цьому пряму заміну нереально, але є серіали, які смикають за ті ж самі нерви.
Найлогічніше, звісно, піти за Еріком Кріпке у «Хлопаки» (The Boys). Здається, до чого тут супергероїка? Але Кріпке фактично робить те саме. Бутчер і Г’юї — це просто збочена, позбавлена гальм версія Вінчестерів. Купка травмованих невдах, які на голому ентузіазмі та лютій ненависті валять недоторканних богів. А коли в кадрі з’являється Дженсен Еклз або Джим Бівер (який грає політика Роберта Сінгера — серйозно, Кріпке навіть імена не ховає), стає взагалі по-домашньому затишно.
Якщо ж дуже бракує саме формату дорожнього розслідування, то класичні «Секретні матеріали» згадувати не буду, ви їх і так знаєте. Краще гляньте «Межу» (Fringe). Вона крута тим, що починається як стандартний детектив про дивні явища, а потім непомітно розкручується до масштабів мультивсесвіту. Тільки замість двох братів тут божевільний геній Волтер Бішоп та його син Пітер. Заради одне одного вони готові буквально розірвати тканину реальності — мотив, який фанатам SPN пояснювати не треба.
Іноді ж просто хочеться того самого трешу з ранніх сезонів, коли Вінчестери потрапляли в телевізор або ганялися за Трікстером. Тут ідеально залітає «Еш проти зловісних мерців». Це ніби Дін у старості: постарілий Брюс Кемпбелл з бензопилою замість руки крошить демонів під старий рок. Дуже смішно, криваво і зовсім не серйозно.
Або «Проповідник» (Preacher). Священик із кримінальним минулим, ірландський вампір-алкоголік і дуже дивна жінка їдуть Америкою шукати Бога, щоб вибити з нього пояснення — якого біса він покинув свій пост. Рівень блюзнірства і чорного гумору там зашкалює, і це дуже нагадує розбірки Вінчестерів з ангелами, тільки без цензури The CW.
Ну і зовсім неочевидне наостанок — перший сезон «Справжнього детектива». Містики там ніби й немає (чи все ж є?). Але ці двоє розбитих життям мужиків, які роками їдуть в одній машині, курять і спускаються в саме серце пітьми... Раст і Марті — це те, який вигляд мали б мисливці за нечистю в нашій реальності. Без хепі-ендів і воскресінь.
Коротше, обирайте, що зараз ближче до настрою. Клону Вінчестерів не існує, і це, мабуть, на краще.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!