Християни дотримуються чотири пости: Пилипівський (40-денний піст перед святом Різдва), Великий, Петров (присвячений святим рівноапостольним Петру і Павлу) і Успенський (двотижневий піст у серпні в честь Успіння Пресвятої Богородиці), передає Ukr.Media.
Найважливішим і самим суворим у цій ієрархії є Великий піст , який передує самому християнського свята Великодня. Під час цього посту, а його ще називають Святою Чотиридесятницею, забороняється не тільки вживання м'яса і будь-яких м'ясних продуктів , але і молока, яєць, риби.
Ослаблення буває лише у великі свята - Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) і на Лазареву суботу (тоді дозволяється ікра). Послаблювати піст дозволяється також дітям, вагітним жінкам, хворим.
Великим він називається не лише тому, що триває аж 40 днів, але і з-за свого значення в житті кожного православного християнина. Початок Великого посту символізує початок духовної боротьби з гріхами і злими намірами через покаяння, молитви та добрі справи. Вважалося, що на час посту все повинно мати скромний вигляд. Тому українські жінки ховали подалі у шухляду яскравий одяг, прикраси, а чоловіки-курці (навіть найзатятіші) клали трубку і тютюн на полицю і не доторкалися до куреву протягом посту. Заборонені були під час святої Чотиридесятниці статеві стосунки, веселощі й забави.
Дуже популярним було в давнину під час посту давати якусь обітницю і суворо його дотримуватися. В цей час господиня повинна готувати їжу пісну, але живильну: наприклад борщі, капусники, горохові супи, заправлені олією, а також різні пиріжки, солодкі коржі з маком і медом. Деякі взагалі відмовлявся приймати в окремі дні будь-яку їжу, навіть воду, а від Чистого четверга і до Великодня голодували три дні поспіль. Але ще важливіше був духовний піст, який повинен очистити людину від грішних думок і підготувати до зустрічі Великодня - світлого Христового Воскресіння.
Цього року Великдень припадає на 16 квітня як для християн східного, так і західного обряду.
