Правитель Нікомідії Олександр наказав схопити дев'ятирічну Василісу і примушував її відректися від Христа. Однак юна отроковица проявила непохитну твердість у вірності своєму Господу і за це була піддана тривалим витонченим тортурам. Але благодаттю Божою свята мучениця залишилася живою і неушкодженою. Це явне для всіх присутніх прояв сили Божої так вразило імператора Олександра, що він теж увірував у Христа і визнав себе християнином. Будучи хрещений єпископом Антоніном і проживши недовго в істинному покаянні, мирно відійшов до Господа, а слідом за ним і свята Василіса. Кончина її була християнськи мирною і супроводжувалася чудесними знаменнями милості Божої.
