Великдень у 2017 році: православний, католицький, єврейський

Свято Великодня приурочене до такої великої євангельської події, як Воскресіння Христове. Святкування цього світлого дня і період підготовки до нього є величезною радістю для людей різних віросповідань.

Здавна Воскресіння Христове – символ надії на щасливе і вічне життя, позбавлене горя, перемоги над злом і смертю, щирої любові до всього сущого не тільки на Землі, але й у Всесвіті, передає Ukr.Media.

Коли православна Пасха відзначається в 2017 році

 

Православна Пасха в 2017 році припадає на 16 квітня. Головне християнське свято не має фіксованої дати, але кожен рік припадає виключно на неділю. День цього світлого свята обчислюється на підставі даних сонячно-місячного календаря, а також одній з таблиць, перша з яких іменується «Олександрійська пасхалія», друга носить назву «Григоріанська пасхалія». У поточному році зазначені таблиці збігаються, тому католики і православні відзначатимуть Пасху в один день. Подібний збіг – велика рідкість. Згідно зі статистичними даними, дні Великодня зазначених релігійних конфесій збігаються лише в 25% випадків.

Чому дата Пасхи вираховується саме таким чином?

Відправною точкою в розрахунках дати Пасхи є весняне рівнодення – ще одне найважливіше свято, що уособлює оновлення, торжество життя, перемогу світла над темрявою. Щоб знати, коли настане весняне рівнодення, яке так само, як і Воскресіння Христове, не має фіксованої дати, вивчають сонячний календар. Другим за значимістю явищем при обчисленні дати Пасхи є повний місяць. Визначити точно, коли воно відбудеться, можна при вивченні місячного календаря.

Дата Пасхи призначається, виходячи з того, коли відбудеться перший по рахунку повний місяць після Дня весняного рівнодення. Іншими словами, вибір дати Пасхи падає на найближчу неділю після зазначених свят. Якщо перший повний місяць припадає на недільний день, Великдень намічається на наступну неділю.

Якщо православна Пасха іноді може збігатися з католицьким Великоднем, то її святкування в один день з єврейським Воскресінням Христовим неприпустимо. Справа в тому, що сонячний календар містить 365 діб. У місячному ж календарі є лише 354 доби, тобто по 29 діб на місяць. Отже, місяць стає повним кожні 29 днів. Саме тому перший повний місяць після Дня весняного рівнодення не завжди настає в один і той же день. Відповідно, і Великдень кожен рік датується по-різному.

Католицька Пасха 2017

 

Коли буде католицька Пасха в 2017 році?

Незважаючи на те, що збіг дат католицької і православної Пасхи відбувається досить рідко, саме в поточному 2017 року це свято у двох зазначених напрямах християнства буде відзначатися в один день – 16 квітня.

Чому дата Католицької і Православної Пасхи відрізняються одна від одної?

Традиція святкувати Воскресіння Ісуса з мертвих йде глибоко в століття. У католиків та православних різний підхід до обчислення конкретної дати Великоднього свята. Іноді дати збігаються, але найчастіше їх розбіг може складати від тижня до 1,5 місяців. В православ'ї дата Пасхи нерозривно пов'язана з днем іудейського свята Песах, та визначення святкового дня ґрунтується на даних сонячно-місячного календаря. А у католиків дата Пасхи вираховується завдяки Григоріанським календарем, має відмінності від Юліанського календаря, яке православні використовують при обчисленні дати Пасхи.

Різниця між датами в зазначених календарів складає 13 діб. Григоріанські дати випереджають дати Юліанського календаря, відповідно, православна Пасха практично завжди відзначається пізніше католицького великоднього свята.

Великодні традиції в католицтві

Як і у православних християн, у католиків суть свята зводиться до Воскресінню Христовому. Одним з головних атрибутів Світлого Дня, як і в православ'ї, вважається вогонь, що уособлює перемогу над темрявою, переродження, очищення, позбавлення, міць добрих сил. Однак традиції католицької Пасхи все одно дещо відрізняються від традицій, наявних у православ'ї.

Так, у католицтві святкування Пасхи починається в суботу Страсного тижня. Всі католицькі церкви проводять ритуали, іменовані Навечір'я Пасхи. Перед брамою храмів розпалюють великі багаття, від яких священнослужителі запалюють Пасхал (велика товста свічка). А вже від нього парафіяни можуть запалити свої персональні свічки. Далі починається пасхальний хресний хід, який полягає в круговому обході будівлі храму з запаленими від Пасхала свічками. В процесі хресного ходу люди повинні славити священний гімн, текст якого був написаний в давні часи. Так само, як і у православних християн, у католиків протягом всього дня звідусіль лунає святковий дзвін.

Великодні звичаї і символи в католицтві

Найважливішим атрибутом Великодня у католиків вважаються курячі яйця. Найчастіше їх фарбують у червоний колір. Це пов'язано з біблійним переказом про те, як в руках у невіруючого в божественні чудеса людини біле яйце набуло червоного забарвлення. Не в кожній країні католики святкують Великдень однаково. Звичайно, основні звичаї залишаються незмінними, але деякі відмінності все-таки є.

Наприклад, у деяких католицьких державах не прийнято дотримуватися Великий Піст перед Світлим Днем Воскресіння Христового. Представники ж інших католицьких конфесій впевнені, що у святковий день потрібно обов'язково відвідати кладовище, пом'янувши померлих за всіма правилами. Інші католики кажуть, що на Великдень, навпаки, відвідувати цвинтар і місця, які уособлюють кінець земного буття, не можна, адже в цей день відзначається свято добра, радості, оновлення і життя.

Страви, які католики готують на Великдень

Так само, як і в православ'ї, увечері в неділю католики збираються за святковим столом. Основними стравами, крім традиційних пасок і крашанок, є кролик, курка і індичка. Саме пасхальний кролик – найбільш відомий символ Великодня в католицтві. Він здавна уособлює родючість. Ще в давнину поклонялися зайцеві (зайцю), знаючи, наскільки це тварина є плідним. Вважається, що в ніч з суботи на неділю живий кролик пробирається в кожен дім і розкладає по затишних місцях пофарбовані в яскраві кольори яйця. На наступний день дітвора весело шукає і збирає крашанки. Звідси і пішла католицька пасхальна традиція, коли дорослі пізно ввечері в суботу ховають яйця в будинку, а діти вранці в неділю повинні їх відшукати.

Господині печуть із здобного тіста пряники і печиво у вигляді фігурок кроликів. Але це традиційний варіант. Їстівних зайців можна готувати з чого завгодно – мармеладу, шоколаду, манки, вівсянки з медом. Після цього ласощі виставляється на святковий стіл, ним пригощають всіх своїх знайомих, сусідів, колег, родичів і навіть незнайомих перехожих. Чим більша кількість пряників зможе роздати жінка, тим щасливіше і благополучніше буде її сім'я.

Родзинкою випікання ласощів у вигляді кроликів є ховання в одній солодощі пасхального яйця. Саме тому пряники і печиво у вигляді кроликів мають досить великі розміри. Після того, як пряники будуть готові, кожен гість, присутній на вечірньому розговіння, бере собі по прянику. Той, кому дістанеться солодкість з яйцем усередині, весь рік буде здоровий, багатий і щасливий в коханні.

На Великдень католики не тільки готують їстівних кроликів, а й виготовляють різноманітні сувеніри у вигляді тварини. Матеріалами для виготовлення сувенірів виступають глина, кераміка, папір, пап'є-маше, деревина, тканина, пластик. Статуетками кроликів прикрашають всі приміщення житла, їх ставлять на найвидніші місця – перед вхідними дверима, на камін, святковий стіл, підвіконня і серванти.

Що католики ніколи не роблять на Великдень? Ні в одній країні, крім Британії, католицькі священики не погоджуються на те, щоб протягом Страсного тижня повінчати молодят. В Англії ж, навпаки, Воскресіння Христове вважається традиційним для вінчання молодих днем. Також у Світлий День Пасхи ніхто з католиків не працює. Це вважається тяжким гріхом. В неділю треба тільки радіти з того, що Ісус переміг смерть і воскрес.

Єврейська Пасха 2017

Пасха (по-єврейськи «Песах») – один з найбільш значущих свят для Іудеїв. На відміну від багатьох інших народностей, євреї вважають Великдень суто сімейним торжеством. За святковим столом практично завжди присутні виключно родичі. Це свято відзначається євреями протягом 7 або 8 днів в залежності від конкретного регіону проживання сім'ї.

Традиційно юдейська Пасха припадає на 14-е число місяця нісана кожного року.

Єврейська Пасха В 2017 році припадає на 11 квітня. Після закінчення часу традиція святкування Песаха практично не змінилася, тому багато звичаї пронесені крізь століття.

На відміну від християнської Пасхи, це свято в єврейській культурі є символом не воскресіння Ісуса, а позбавлення єврейського народу від єгипетського гніту, а також передодня нового періоду в житті. Якщо перекладати дослівно, то «Песах», що означає «проходити повз», «йти», «залишати».

Історія єврейської Пасхи

Предками майбутніх іудеїв були Яків та його 12 синів, один з яких – Йосип – перебував на службі у єгипетського фараона. Коли на іудейські землі прийшов голод і посуха, Яків з синами почали рятуватися втечею. Після довгих поневірянь вони прийшли до фараона, де працював їхній родич. Той зустрів гостей з пошаною, нагодував, напоїв і виділив їм для проживання територію. Все йшло добре, єврейський рід жив щасливо, дотримувався свої традиції, поступово примножувався. Через багато років змінився фараон. Новому правителю не було відомо про заслуги Йосипа перед Єгиптом. Фараон був упевнений, що в результаті плодючості іудеїв може відбутися змішання рас і єгипетські чистокровні люди перестануть існувати. У підсумку фараон вирішив перехитрити ізраїльтян, видаючи мудрі закони проти них, а також придумуючи хитромудрі плани. Але всі спроби знищити або хоча б скоротити чисельність юдеїв не увінчалися успіхом. Тоді правитель Єгипту видав указ, в якому говорилося, що кожного народженого євреєм сина необхідно скидати зі скелі в річку, а новонароджених дівчаток залишати. Таким чином, подорослішавши, єврейські дівчата будуть виходити заміж ха єгиптян і іудеї як народ перестануть існувати.

Проте фараон не був в курсі, що у ізраїльтян, на відміну від багатьох інших народностей, родовід передається по жіночій лінії, від матері до дочки, а не навпаки. В однієї єврейської жінки народився син, вона його надійно ховала від сторонніх очей. Жінка знала, що дочка правителя Єгипту співчуває іудеям і в душі противиться жорстоким батьківським указам. Жінка бачила, що дочка фараона щодня купається в певному місці річки Ніл. Коли її синові виповнилося 3 місяці, вона спорудила з тростини люльку і, помістивши в неї немовля, залишила її на березі річки саме в тому місці, куди приходить на обмивання дочка фараона. Після процедури купання дочка помітила кошик з єврейським малюком, зглянулася над дитиною і взяла його до себе. Так при дворі фараона виріс Мойсей.

Одного разу юнак побачив, як один з охоронців жорстоко б'є іудея. Він розгнівався, підійшов до вартового і вбив її, а труп закопав у пісок і пустився у мандри по пустелі. В процесі поневірянь Мойсей познайомився зі священиком Иофором, який і запросив юнака. Мойсей одружився на дочці священика і працював пастухом. Одного разу під час випасу овець юнак побачив палаючий кущ, який ніяк не міг згоріти повністю. Він здивувався, але, підійшовши ближче, почув голос Бога, який сказав: «Мойсей, тільки ти здатний визволити юдейський народ від мук. Іди й уведи ізраїльтян з території Єгипту». Таким чином, Мойсей став спасителем всього єврейського народу. Звичайно, звільнення було нелегким, але закінчилося успішно.

Традиції єврейської Пасхи

Підготовка до свята починається за кілька тижнів до означеної дати. Всі єврейські сім'ї проводять генеральне прибирання будинку і присадибної території. Для іудеїв ця традиція символізує початок нового життєвого періоду. Будинок і прилеглі території очищаються не тільки від сміття, бруду і пилу, але і від не кошерних для Песаха продуктів харчування, іменованих Хамцом.

Хамец – так євреї називають будь-яку харчову продукцію, яка піддалася процесу бродіння. І неважливо, що це буде – хлібобулочні вироби або напої. За кілька тижнів кожне іудейське сімейство зобов'язана прибрати з дому все квасні продукти. Якісь з них можна спожити в їжу, інші викинути, роздати убогим людям або бродячим тваринам. Багато євреїв, в силу своєї природної підприємливості та винахідливості, деякий хамец примудряються продати за символічну ціну.

Що повинно обов'язково бути присутнім на великодньому Седере?

Урочиста іудейська трапеза на честь визволення ізраїльтян передбачає обов'язкову наявність на святковому столі наступних продуктів харчування:

• хазерета (дрібно натертого хрону, не приправленого спеціями);
• карпаса (селери, петрушки, редиски та вареної картоплі, який потрібно вмочати в сіль перед вживанням);
• харосета (суміші, що складається з вина, всіляких фруктів і плодів, а також різних сортів горіха);
• марора (кореня хрону і листя салату);
• бейци (яєць, зварених круто, після чого обсмажені на сковороді);
• зерои (курятини, приготовленої на вугіллі, для цього найчастіше використовувалася шийка або крильце);
• маци (прісного хліба, який поміщається по 3-4 пласта один на одного і перекладається спеціальною серветкою);
• солодкого кріпленого вина або виноградного соку (на кожного присутнього повинно матися 4 келиха напою).

Крім перерахованих продуктів, євреї до Песаху готують і такі страви, як великодні пироги і борщ, курятину, фаршировану мигдалем, рибне заливне, курячий бульйон з кнейдлах. Для приготування галушок зазвичай використовується моца або куряча печінка. Також на стіл виставляється салат із дрібно порубаних курячих яєць і цибулі.

Єврейський, християнський Великдень: який між ними зв'язок?

Існують деякі загальні аспекти між Великоднем в цих двох релігіях.

1. По-перше, спосіб обчислення дати. І в християнстві і у євреїв вона визначається з урахуванням Дня весняного рівнодення.
2. По-друге, це свято в обох культурах не має фіксованої дати, яка кожен рік може бути абсолютно різною.
3. По-третє, назва самого свята. Християни запозичили його в іудеїв, так як Воскресіння Ісуса якраз припало на період святкування Великодня у православних народів.
4. По-четверте, євреї, як і православні, перед Великоднем проводять генеральне прибирання свого житла.
5. По-п'яте, у християн куштування освячених пасок, крашанок та інших продуктів уособлює таємну вечерю. У євреїв також існує схожа традиція, звана седером. Це ритуальна вечеря, за яким з'їдають жертовного ягняти в пам'ять виходу євреїв з Єгипту.

До речі, ще в давнину вирішили, що православний і іудейське свято Великодня ні в якому разі не повинні припадати на один день. Звідси й істотне розбіжність у датах, адже сонячно-місячний календар використовується кожною культурою по-різному. Однак перші існували в світі християни відзначали Світле Воскресіння Христове в той же день, що і євреї.

Православна Пасха 2017: народні традиції Великодня у слов'янських народів

 

Протягом багатьох століть у слов'ян складалися різні великодні традиції, що дожили до наших днів. У зв'язку з тим, що це свято уособлює оновлення і життя, його асоціюють з трьома головними аспектами:

• Благодатним вогнем (церковні воскові свічки).
• Божественної водою (освячена вода, великодні струмки).
• Життям (прикрашені паски і яйця).

Христос Воскрес - Пасхальне привітання

На протязі усього дня кожна людина, незалежно від віку, при зустрічі з оточуючими повинен вітати їх словами «Христос Воскрес». У відповідь він чує: «Воістину Воскрес». Далі вітають одне одного люди обов'язково повинні похристоваться – тричі поцілуватися в щоку.

Відвідування церкви і вечірня трапеза

Ще в давнину з усіх сіл, селищ і міст до храмів сходився народ, щоб послухати священні співи, освятити воду та великодні кошики з їжею. Також люди, відвідуючи церкву на Великдень, спостерігають за таким божественним явищем, як сходження благодатного вогню. Вважається, що цей вогонь має могутню цілющу та очищувальну силу. Церковні свічки запалюють саме від нього, адже після цього вони стократ посилюють свої здібності виліковувати не тільки фізичні недуги, але і душевні хвороби.

Що стосується великодніх струмків, вони символізують народження життя. А символами оновлення і воскресіння життя виступають крашанки, паски і деякі м'ясні страви, приготовані, наприклад, з яловичини або кролика. Так як Пасха є першим днем після Великого 48-денного Посту, слов'янська традиція передбачає після відвідування святих місць прихід додому з метою розговітися. На стіл виставляють продукти, які було заборонено вживати протягом Посту. Це сметана, молоко, м'ясо, яйця, сир і т. п.

Перед тим, як приступити до вечірньої трапези, людям, які витримали Посаду, необхідно покуштувати крашенку і шматочок освяченого паски. І тільки після цього невеликого ритуалу можна приступати до вживання інших продуктів харчування.

Битва на крашенках

Улюбленою пасхальною традицією багатьох слов'ян була і залишається битва на крашенках. Кожна людина повинна вибрати собі одне освячене і фарбоване яйце. Потім він підходив до будь-якій людині, у якого теж було обрана крашанка, і вдаряв одним боком свого яйця по боці яйця, яке тримає інша людина. Таким чином, крашанки повинні битися один об одного. В результаті удару шкаралупа одного яйця повинна неминуче тріснути. У кого крашанка залишиться неушкодженою, той вважається переможцем. Тріщини і вм'ятини можуть залишитися і на обох крашенках одночасно. В даному випадку буде нічия. У давнину вірили, що чим більшу кількість ударів одне яйце витримало, залишаючись цілим, тим вдаліше рік складеться для його власника.

Благовіст

Якщо протягом всієї Страсного тижня церковні дзвони на знак жалоби по мукам Христа мовчать, то в неділю вони дзвонять весь день. Кожен бажаючий може піднятися на дзвіницю й вдарити у дзвін.

Катання крашанок

Ще одна забава, яку любили на Русі. Після розговіння на столі розкладалися різні предмети, наприклад, гроші, продукти харчування. Кожен присутній бере собі одне пофарбоване яйце і катає його по столу, надаючи прискорення в бік розкладених предметів. Потім потрібно відпустити яйце, щоб воно покотилося мимовільно. Припустимо, яйце торкнулося баночки з медом. Тоді новим власником стає людина, катнувший яйце.

Коли печуть паски?

Напередодні Паски печуть паски, готуючи жирне здобне тісто. Деякі господині, поряд зі звичайними пасками, випікають і сирні паски. Готувати це традиційне для свята страву можна в будь-який день протягом тижня перед Воскресінням Христовим. Багато хто впевнені, що пекти паски в найскорботніший день Великого Посту – Страсну п'ятницю – не можна, їх потрібно готувати виключно в чистий четвер. Але немає, можна! Кажуть, що в цей день ніякі продукти, в тому числі і паски, не черствіють. Деякі джерела запевняють, що саме в ніч з четверга на п'ятницю господині в старовину ставили опару, щоб на ранок вона повністю підійшла. Тільки їсти у Страсну п'ятницю паски суворо забороняється. Вважається, що в цей день Ісуса розіп'яли на хресті, тому їсти паски, радуючи шлунок, негоже. Та й взагалі, починати вживати паски в їжу прийнято за недільної трапезою після походу в храм.

У слов'ян Страсна п'ятниця – не тільки день розп'яття Христа, але і день Перуна, який є Богом вогню. Тому тісто для пасок та зола з печі, в якій вони випікаються, набувають потужні магічні властивості. Вони стають здатними зцілювати, дарувати любов, очищати душу, оберігати від чаклунських чар і виганяти з хати нечисту силу. У зв'язку з такими властивостями шматочок спеченого паски завжди зберігали до наступного Страсної п'ятниці на випадок, якщо хтось захворіє, буде мучитися нерозділеним коханням і т. д.

Невелика кількість золи також зберігали до наступного страсної п'ятниці, акуратно склавши її в лляний мішечок. При необхідності жінки шили мініатюрні мішечки зі шнурками, куди клали по щіпці золи і вішали їх на шию своїм дітям, братам, чоловікам і іншим родичам. Приміром, якщо чоловік вирушав на війну, п'ятнична зола обов'язково берегла його під час боїв. Дітей такий мішечок здатний уберегти від пристріту, псування і будь-якої хвороби.

Для чого потрібно пекти паски до Великодня?

Задовго до появи християнства язичництво вже існувало. І паски пекли два рази на рік (навесні і восени). А в часи правління Петра I почали випікати паски і взимку, до початку нового календарного року. Тому традиція готувати цю страву до Великодня виникла саме з язичництва. Тоді паски називали обрядовим хлібом. А свою нинішню назву паски отримали тільки після того, як відбулося злиття християнства і язичництва.

Зміст випікання пасок полягав у тому, щоб віддати дань Матінці-Земельку, яка годує й напуває. Вважалося, що той, хто провів спеціальний ритуал, увесь рік буде щасливим, багатим і щасливим у всіх справах. Обряд передбачав випікання обрядових караваєв, які є прототипом сучасних пасок, щоб потім частину хліба розкришити на землі (в полі, лісі чи на городі). Після цього земля завжди давала багатий врожай і дарувала людям усілякі блага.

Протягом деякого часу обрядовий хліб виступав у якості головного атрибуту при проведенні язичницьких обрядів, які вже почали поступово проникати християнські традиції. З часом, коли дві культурні традиції сплелися воєдино, язичницький зміст випікання пасок відійшов на другий план, а потім і зовсім був відданий забуттю. Замість нього першорядним стало християнське значення випікання пасок, яке пов'язане з народженням, життям і смертю Ісуса Христа. Звідси і пішла традиція пекти паски до Великодня, правда з часом люди почали готувати це блюдо тільки навесні.

Коли і навіщо фарбують яйця?

Першим днем Страсного тижня, у який можна починати фарбувати яйця, вважається чистий четвер. В цей день потрібно встигнути зробити багато чого: заготовити четверговий сіль; провести генеральне прибирання житла; випрати і вичистити все, що знаходиться в будинку аж до килимових доріжок і портьєр; скупатися і привести себе в порядок.

На жаль, у багатьох господинь просто не залишається часу і сил на заготівлю крашанок в четвер. Тому фарбувати яйця можна і в Страсну п'ятницю. Але найбільш вдалим для цього заняття днем вважається Велика субота. Якщо ж у вас є можливість пофарбувати яйця тільки в п'ятницю, починайте робити це після 15-00, так як Ісуса розіп'яли на хресті саме в цей час.

Чіткої відповіді на питання, для чого фарбують яйця до Великодня, у церкви немає. З цього приводу існує кілька легенд, одна з яких є найбільш популярною.

Марія Магдалина, дізнавшись про Воскресіння Ісуса, відразу відправилася в Рим, щоб донести цю інформацію до імператора Тиберія. Проте звичаї того часу передбачали відвідування високопоставлених осіб тільки з наявністю дарів. Заможні люди робили імператору підношення у вигляді срібла, золота, дорогоцінних каменів, а бідняки могли дозволити собі принести до імператорського двору лише нехитрі продукти харчування або щось з побутових предметів. Марія взяла з собою звичайне куряче яйце і, вручивши його імператору, повідомила новину: «Христос Воскрес». Імператор відповів, що людина не може воскреснути, це неможливо, як і те, що біле яйце не може придбати червоний колір. Після усмішки імператора яйце, яке він тримав у руці, набуло червоний колір. Здивований імператор сказав: «Воістину Воскрес».

Фахівці запевняють, що такі звичаї, як заготівля крашанок і вимова особливого привітання, поклали початок абсолютно всім традиціям світлого дня Великодня.

Чи треба на Великдень відвідувати цвинтарі?

Виходячи з церковних канонів, Пасха – свято в честь перемоги над смертю. Його потрібно відзначати з живими, радіючи і радіючи. Тому відвідувати подібні місця в Світлу Неділю не слід. Адже відвідування цвинтаря в будь-якому випадку навіває тугу за померлим. Померлих людей рекомендується відвідувати Родоницу. Природно, в періоди, коли віра переслідувалася законом, а храми руйнувалися, цвинтар був єдиним місцем зустрічі для віруючих. Але сьогодні за віру не карають, тому потреба у відвідуванні цвинтаря на Великдень відпала.

Народні прикмети та повір'я, пов'язані з Великоднем

Наші предки були впевнені, що будь-яка подія, що сталася протягом святкового дня, наповнене сакральним Божественним смислом. Через століття до наших днів дійшли деякі народні повір'я і прикмети, пов'язані з цим світлим святом.

• У день Пасхи ні в якому разі не можна працювати, в тому числі і по господарству. Вважається, що якщо порушити цю «заповідь», можна розтратити все щастя, яке призначається для сім'ї.
• У вівторок Страсного тижня потрібно заготовляти лікарські трави. Причому займатися цією справою повинні виключно жінки. Кажуть, що заготовлені в цей день рослини, володіють потужною енергетикою і здатні врятувати навіть від смертельної недуги і сильних чаклунських чар.
• Захистити дітей від псування і пристріту допоможе крашанка. Її необхідно тричі покатати по личку дитини, сказавши: «Будь завжди здоровий».
• «Народитися заново» можна у середу перед Великоднем. В 2 години ночі слід перехреститися тричі, набрати в ківш води з річки, криниці або бочки, що стоїть на вулиці. Потім ківш потрібно накрити чистим рушником і дати йому постояти півгодини. Після цього треба роздягтися і облитися водою з ковша, залишивши трохи води на денці. Не витираючись, слід надіти на себе нову білизну. Залишок води потрібно вилити під дерево або чагарник.
• Успіх у бізнесі і матеріальні блага можна залучити за допомогою освяченого яйця і води. Налийте в склянку трохи свяченої води, опустіть в нього крашенку, коштовності, ювелірні прикраси та монети. Нехай склянка стоїть весь день в затишному місці, наприклад, на підвіконні або в шафі.
• В чистий четвер до сходу сонця потрібно обов'язково скупатися. Всі злі наговори, псування і пристріт підуть вмить. Для посилення ефекту в процесі купання можна сказати: «Йди те, що оскверняє душу і очорнює, мене чистий четвер омиває, обіляє, назавжди зцілює».
• Фортуна і неймовірне везіння можуть здобути того члена сім'ї, хто першим переступить поріг свого помешкання, повернувшись після церковної служби. Позбутися від баласту минулого, давніх кривд і прикрощів можна в понеділок Страсного тижня. Необхідно викинути всі старі і поламані речі.

Сьогодні Великдень для православних людей являє собою День Воскресіння Ісуса Христа, який присвятив своє життя служінню людям і прийняв смерть, відчуваючи страшні муки в ім'я спокутування людських гріхів. Саме тому Великдень – найсвітліше свято, званий Божественним і природним дивом, якому люди поклонялися у всі часи і продовжують поклонятися досі.