В цей день відзначають пам'ять єпископа Мирона Критського, передає Ukr.Media. За переказами, він був напрочуд доброю людиною, і з його ім'ям пов'язано безліч дивовижних легенд. Наприклад, розповідають, що коли Мирон ще був простим хліборобом, він побачив, як злодії, що забралися в його комору, складають зерно в мішки. Він не тільки не став їм заважати, але і допоміг підняти ношу на плечі. Присоромлені такою добротою і лагідністю злодії звернулися до чесного життя і повернули всі раніше вкрадене власникам. Це вважається першим дивом Мирона.
Жителі Криту, знаючи про добросердечии Мирона, одностайно обрали його єпископом, і після цього він почав творити справжні чудеса. Так, коли річка Тритон вийшла з берегів і загрожувала місту великою повінню, одним рухом жезла священнослужитель повернув її в русло.
Мирона називали Вітрогоном, тому що в його свято нерідко траплялися сильні вітри. «Вітри-вітрогони пилюку погнали по білому світу, заридали за красну льоту», — приказували наші предки. До речі, по погоді на Мирона судили про те, яким буде майбутній січень. Також робили прогнози на осінь: якщо дмуть спокійні вітри-тиховики — осінь буде ясною, якщо трапляється буря — вересень очікується непогожим.
У цей день старі загадували дітям загадки про вітер. Багато з них дійшли і до наших часів: «Без рук, без ніг, а двері відчиняє»; «Без рук, без ніг, нишпорить по полю, співає та свище, дерева ламає, до землі траву прихиляє»; «Розходиться чолов'яга — упину немає; вщухне, не бачити, не чути».
Якщо раптом на Мирона випадав іній — значить, наступним літом можна було сподіватися на гарний врожай. Таке явище було нерідким, адже вже траплялися справжні холоди. Недарма казали: «На Мирона всьому годину: тримай рукавички про запас».
На Мирона було прийнято збирати в лісі ожину — соковиту, кисло-солодку ягоду, яка містить багато корисних речовин. Наші предки добре знали про цілющі властивості ожини і застосовували її як протизастудний і потогінний засіб. Втім, цю ягоду цінували також за смак і аромат, їли як ласощі в свіжому вигляді, готували з неї варення, пастилу, кисіль, настоянки та вина. Листя ожини заварювали як чай — разом з листям смородини і суниці.
