30 вересня православні відзначають День пам'яті святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії, передає Ukr.Media. В народних традиціях цей день називають ще "вселенськими бабиними іменинами" або "бабським святом". Існує також ще одна назва – "бабина вити", оскільки за традиціями жінкам в цей день потрібно поплакатися на своє життя, життя рідних та близьких. Причому навіть тим, кому на долю гріх було скаржитися.
Традиція такого плачу з'явилася не випадково, оскільки 30 вересня згадували не лише Віру, Надію і Любов, але і матір їхню Софію, що страждала на і плакавшую про своїх дочок, які взяли жорстокі тортури за відмову відректися від християнської віри.
- Вважалося, що в цей день плач служить своєрідним оберегом. Наші предки вірили, що якщо гарненько поплакати, то потім протягом року нічого поганого вже не трапиться, - каже фольклорист Жанна Перетятько. - Полегшивши душу, жінки могли братися за господарство зі світлою душею, в якій воцарялись спокій і мир.
Ну, а після плачу не гріх і повеселитися! За збереженим з дохристиянських часів традицій, 30 вересня в селах влаштовувалися "сільські святці". Молодь збиралася на "вечірки", плекаючи надію "себе показати та вивідати, хто впаде на розум, на душу". А ті дівчата, які вже визначилися з вибором, загадували, щоб відповідним почуттям судженого "не було кінця століття", щоб любов "у вогні не горіла, в воді не тонув, щоб її зима студена не знобила".
Незаміжнім дівчатам радили читати в цей день змова на заміжжя. Для цього слід було піти в церкву і купити там дванадцять свічок. Чотири свічки поставити біля ікони Віри, Надії, Любові і матері їх Софії. Три — розп'яття Ісуса Христа, ще три запалити біля ікони Богородиці, а дві принести додому. Після заходу ці свічки потрібно було запалити і прочитати над ними дванадцять разів поспіль:
"Змилуйся, Господи,
Зглянься, Божа Мати,
Накажіть рабу Божу (ім'я) взяти заміж.
Як ці дві свічки горять,
Так щоб і серце чоловіче
По рабі Божої (ім'я) зайнялося,
Одружуватися йому на ній захотілося.
Йшов би він до її ганку,
Звів би він її до вінця Божого.
Ключ, замок, мову.
Амінь. Амінь. Амінь".
А ось заміжні жінки, щоб забезпечити в будинку спокійну атмосферу, купували в церкві три свічки: дві відразу ж ставили в храмі перед образом Христа, а одну залишали для дому. Опівночі її треба було встановити в середині спеціально виставленого на стіл хлібного короваю, запалити і вимовити 40 разів поспіль змова, щоб всяке зло зникало, а спокій в родині прибував. Вранці цим хлібом годували всіх домочадців (тільки їх і нікого зі сторонніх, навіть гостей). При цьому навіть крихти від такого короваю не можна було викидати.
Іменинниці святкували день Ангела цілих три дні, прославляючи материнську мудрість і жіночі чесноти. Ним було прийнято дарувати ладанки й ікони з зображенням Віри, Надії, Любові або Софії, солодощі. Вони ж, у свою чергу, отдаривались пирогами.
В день Віри, Надії, Любові і матері їх Софії прийнято називати народжених в цей день ім'ям однієї з цих святих. Вважається, що дівчинка, що з'явилася в цей свято на світло, і носить ім'я однієї з дочок Софії, отримує захист сильного ангела-хранителя.
Будь в курсі
У свято Віра, Надія, Любов заборонено:
- влаштовувати гучні посиденьки за столом зі спиртним;
- вживати алкогольні напої у великому обсязі;
- вінчатися — погана прикмета;
- забиратися в будинку, займатися якою-небудь фізичною працею;
- сваритися, особливо з родичами.
У свято Віра, Надія, Любов рекомендується:
- побувати на літургії у храмі, помолитися перед іконами і поставити свічки;
- попросити у мучениць захисту, близьким здоров'я, благополуччя і щастя;
- попросити про материнство;
- помолитися, щоб мучениці допомогли позбавитися від скорботи;
- мами повинні попросити перед іконами, щоб їх діти були здоровими.
Прикмети на Віру Надію Любов:
30 вересня вважається небезпечним і нещасливим днем.
Народні прикмети кажуть, що в цей день завжди холодно і дощитиме.
Після Віри, Надії, Любові починаються перші заморозки.
Якщо журавлі полетять у цей день, то на Покров буде мороз, а ні, то зима буде пізніше. Зазвичай слідом журавлям кричали : "колесом дорога", для того, щоб навесні вони знову повернулися в рідні місця.
Якщо в цей день пішов дощ, буде рання весна.
На Віру, Надію, Любов сватаються, а на Покрову весілля грають.
