Чи можна вірити в сни? Церква радше неохоча до того, щоби звертати увагу на сни. Але ж навіть у Біблії ми читаємо про сни, які походять від Бога.
Дозвольте мені дати Вам конкретний приклад такого сну. Комусь приснивсь помeрлий батько і наказав йому відмовитися від поганого життя, щоб піти на сповідь, і, нарешті, почати жити по-християнськи. Людина дійсно прийняла це повідомлення, і насправді сон став поворотним моментом в його житті.
Чи цей сон був надприроднім втручанням в життя цієї людини? Особисто я вважаю, що навіть якщо б цей сон був викликаний чисто природніми механізмами (наприклад, ця людина у своїй підсвідомості носила глибокий докір, що живе не так, як її виховували), то він міг би попросту виявити таємницю спілкування святих. Напевно через цей сон, людину торкнулась любов її батька – навіть якщо це сталося з чисто природних причин. А для любові є досить звичайне те, що іноді вона приносить свої плоди лише через багато років.
У той же час, я думаю, було б просто зарозумілістю, щоби згори виключити надприродний характер цього сну. Оскільки хто знає, може бути, це дійсно сам Бог дозволив тому ж батьку навіть після власної смeрті прийти до своєї дитини і явити їй так велике благо.
Призначення цього сну було очевидно згідне з істиною віри, а водночас не було ніяких перебільшень в інтерпретації істини. Але я оповім Вам ще один сон, що також жодним чином не суперечить істині віри, але з поганим переліком порад стосовно того, як належить діяти. Цей сон трапивсь у житті святого Альберта Великого, в той час, коли приймав рішення вступити в Орден.
Альберта дуже захоплювало чернече життя, і він дуже хотів його розпочати. Однак, його непокоїла тривога, чи витриває на цьому шляху. Відтак йому приснилося, що він став ченцем, і що дуже радів на цій дорозі, але врешті-решт з'ясувалося, що це було для нього занадто важко, і йому довелося залишити Орден. Прокинувся з відчуттям полегшення, що це був тільки сон, але і з переконанням, що Господь Бог не радить йому вступати в Орден.
Тим не менш, Бог так насправді увійшов в цю ситуацію допіро ввечері того ж дня. А саме, Альберт пішов до церкви на молебень і на проповіді чує ні більше, ні менше, тільки ці слова: “Отже буває так, що хтось дійсно хоче стати ченцем, але турбує його сум'яття, чи зможе він залишитися на цій дорозі. І якщо такому ще й сниться, що він увійшов в Орден, але потім був покинув, а прийме це хибно за голос Божий, то попросту зруйнує своє покликання”. Зайве говорити, що ця проповідь перемогла усі опори Альберта. Без жодних вагань він приєднався до чернечої спільноти і не тільки був хорошим монахом, але став великим святим.
Мораль, яка випливає з цієї історії ясна: Не можна віддавати снам ті наші рішення, які повинні бути ретельно вивчені нашим розумом і здоровим глуздом, і прийняті нашою вільною волею. Навіть якщо рішення, запропоновані у сні, не суперечать істині віри або заповідям Божим.
Що стосується снів, зміст яких несумісний із вченням Бога, вони повинні бути негайно і без жодних роздумів відхилені, навіть якщо в них є деякі ознаки вірогідності. “Якщо ж повстане в тебе пророк чи той, що бачить сон – написано в книзі Второзаконня – і тобі дає знак чи чудо, і сповниться знак чи чудо, яке сказав тобі, мовлячи: Підім і послужимо їхнім богам, яких не знаєте, не послухаєте слів того пророка чи того, що бачить той сон, бо вас випробовує Господь Бог, щоб бачити чи любите Господа Бога вашого з усього вашого серця і з усієї вашої душі” (Втор 13,2-4).
“Бо так сказав Господь: Хай не переконують вас фальшиві пророки, які у вас, і хай не переконують вас ваші ворожбити, і не слухайте ваші сни, які вам сняться, бо вони вам пророкують неправедне в моє імя, і Я їх не післав” (Єр. 29,8-9).
