23 листопада відзначається Міжнародний день акварелі, передає Ukr.Media. Ініціатором започаткування свята став мексиканський художник Альфредо Гуати Рохо (ісп. Alfredo Guati Rojo, 1918-2003). Саме він, будучи видатним художником-акварелистом, а також переконаним у тому, що акварель здатна не гірше живопису маслом передавати красу світу, в 1991 році запропонував щорічно 23 листопада проводити Міжнародний день акварелі.
Багато в чому завдяки зусиллям цієї людини у другій половині 20 століття відроджується інтерес до акварелі. Сам Альфредо Гуати Рохо першим заснував Товариство акварелістів Мексики, Музей акварелі, а потім сприяв поширенню подібних товариств в інших країнах.
Знаковою подією в історії акварельного живопису стає винахід у Китаї в другому столітті папери і використання її як основи для картин і малюнків. Саме звідти бере свій початок акварель. Поширення в Європі ця техніка живопису отримала значно пізніше: в 17 столітті.
Назва техніки походить від схожих французького та італійського слів, що означають у перекладі на російську буквально «водяниста». А корінь слова – «aqua» в перекладі з латинського означає «вода». Назва вказує на вид фарб, що використовуються в даній техніці живопису. Це фарби, основою для яких служать розчинні водою речовини – клеї рослинного походження. Використання подібних фарб дозволяє досягти ефекту легкості і легкості зображення, плавних переходів. Досягнення подібного ефекту сприяє і використання паперу в якості основи картини, а також її попереднє зволоження.
Кращим папером для акварелі вважається ватман, брістольський картон і торшон. Повертаючись до фарб, використовуваних в акварельному живопису, варто відзначити, що до їх складу крім водорозчинній клейової основи і барвника входять речовини, що забезпечують фарбі пластичність (гліцерин), що запобігають скочуванню з поверхні аркуша паперу (бичача жовч), а також захищають від цвілі, поява якої можливо зважаючи природного походження елементів складу фарби (фенол).
Сучасні художники, що працюють в техніці акварелі, використовують не тільки класичні акварельні фарби і пензлі, але й з'явилися акварельні олівці, воскові крейди для опрацювання окремих елементів і фрагментів картини.
Серед художників, що працювали в техніці акварелі, варто виділити А. Дюрера, Ван Дейка, К. Лоррена, Дж.Кастільйоне. В кінці 18 століття акварель набуває поширення в Англії, щоправда, спочатку це відбувається серед любителів, а не професійних художників. Популярність у суспільстві набуває портретна мініатюра. Проте незабаром в Англії з'являється ціла плеяда професійних художників-акварелістів. Серед них не можна не згадати У. Тернера, Д. Коксу, С. Праута, У. Р. Ханта, Ф. Уокера і багатьох інших.
У 19 столітті акварель отримує поширення в Європі, США та Росії. Багато художників 19 – початку 20 століть присвятили частину своєї творчості або цілком акварелі. Серед них Е. Делакруа, П. Сезанн, Д. С. Сарджент, П. Ф. Соколов, К. Брюллов і А. Брюллов, Л. Лагоріо, М. Врубель, В. Рєпін, А. Бенуа, В. Кандинський та багато інших.
Як правило, вже напередодні Міжнародного дня акварелі в різних містах світу за безпосередньої участі Товариств акварелістів проходять виставки картин художників, що працюють у цій цікавій техніці живопису.
