Віршики про Святого Миколая

***

Все затихло надворі,
Сяють зорі угорі,
Всі чекають-виглядають
Чудотворця Миколая.
Але щось він забарився.
Може в небі заблудився?
В нього клопотів багато,
Бо заходить в кожну хату.
Все, що в нього в торбі є,
Чемним дітям роздає.

***

Коли у вікнах – зорі,
і всі сопуть на ліжках,
і мамі сниться море,
а доні – нова книжка
про янголят і літо,
а янголятам – мама,
хтось тихо ходить світом
із повними торбами.

Збирає сни в кишеню,
щоб вибрати гостинці:
кому – цукерок жменю,
кому – по мандаринці
і ще всього такого
натицяти під вушка,
щоб не було ні в кого
без начинки подушки.

А десь ізранку-зранку
із першим потягусем
чарівні диво-санки
чарівного дідуся
вже повезуть до хати
на самому край світі
дарунки досинати,
яких наснили діти…

***

На Святого Миколая
На Святого Миколая
Мишенята теж чекають
І тому лягають рано,
Чемно слухаючи маму,

Ще й тісненько до подушки
Притуляють сірі вушка,
Все надіються почути
Дивовижний тихий шурхіт,
Аби ту казкову мить
Хоч за хвостика зловить.

Та співає тихо нічка,
Спатки-спатки хочуть вічка,
У солодких снах стрічають
Мишенята Миколая.

А на ранок – знову диво
Посміхається щасливо
З-під подушок їм усім!
Так приходить казка в дім...

***

Святий Миколай
Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата:
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.

***

Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.