Історія святкування Старого нового ріку і в яких країнах його свтякують

24 січня 1918 року в радянській Росії Рада народних комісарів вирішила наздогнати прогресивний світ і перейти з архаїчного юліанського календаря на григоріанський, передає Ukr.Media. Цього дня було сформульовано і прийнято відповідний декрет. За два дні — 26 січня — його підписав Ленін.

Перейти на григоріанський календар більшовики намагалися ще з листопада 1917 року, але не могли домовитися про форму переходу. Обговорення зводилися до двох проектів. Відповідно до першого з них, передбачалося переходити на новий календар протягом 13 років, відкидаючи кожен рік з 24 години. Другий проект, за який виступав Ленін, припускав одномоментний перехід, що в підсумку і сталося.

– З метою встановлення в Росії однакового майже з усіма культурними народами обчислення часу Рада народних комісарів постановляє запровадити після закінчення січня місяця цього року новий календар. В силу цього перший день після 31 січня цього року вважати не 1 лютого, а 14-го лютого, другий день вважати 15-м і так далі, — йшлося в тексті декрету.

А вже в ніч з 13 на 14 січня 1919 року у радянських громадян з'явився додатковий привід для того, щоб випити, адже Новий рік за новим стилем вони вже відзначили, а старий стиль раніше використовувався церквою і до кінця забутий не був.

Таким чином, традиції святкувати Старий Новий рік немає і 100 років.

В Україні, Грузії, Білорусі в цей день відзначають Щедрий вечір, який включає в себе святкування, гуляння та ворожіння. Крім того, Старий Новий рік відзначають і в країнах, що входили до складу Югославії. Особливо активно це роблять у Сербії, Македонії, Косово, Боснії і Герцеговині, а також в Чорногорії, де церкви використовують юліанський календар.

У Вельсі також існує аналог старого Нового року — фестиваль Хен Галан. Він проводиться в долині Гвон і символізує початок Нового року за юліанським календарем. В цей день діти ходять по домівках і отримують подарунки.

У Швейцарії Старий Новий рік називають “старий день Святого Сильвестра”. Це свято відзначає переважно німецькомовне населення швейцарських кантонів. Свято є наслідком народного неприйняття переходу на григоріанський календар в ході Реформації.

Нарешті, відзначають Старий Новий рік і в Північній Африці. Роблять це бербери. Правда для них, на відміну від європейців, це справжній Новий рік, адже берберський календар, по суті, є не дуже грамотною калькою з юліанського. Свято вони відзначають 12 січня.

Традиції святкування в Україні

Найважливішою традицією Старого Нового року є посівання. Посівати починають ще з самого ранку до сходу сонця, переважно хлопчики або чоловіки. Є прикмета, що першим в дім цього дня повинен зайти чоловік.

Напередодні свята дівчата мають ходити щедрувати, а крім того гадати на свого судженого. Хлопці ж мають другий шанс у сватанні, якщо їм попередньо відмовили.

На святковий вечір обов'язково збирається ціла родина. За традицією всі повинні бути одягнені у чистий одяг, попросити вибачення один у одного та у сусідів, щоб провести весь рік у злагоді.

Також дуже велика увага приділяється прикметам в цей день: наприклад, якщо в Василів день ясна погода і багато зірок на небі — добре уродяться ягоди, якщо завірюха — горіхи, а коли лежить іній на деревах — можна очікувати добрий урожай меду.