Жінки живуть довше за чоловіків, але причини цієї відмінності, підтвердженого безліччю статистичних досліджень, досі неясні, передає Ukr.Media.
Існує гіпотеза, що пояснює це більшою схильністю чоловіків до ризику; інша пояснює довгий термін життя жінок наявністю другої Х-хромосоми; деякі дослідники вважають, що справа в рівні тестостерону. Існує також ряд доказів теорії про те, що головну роль у скороченні чоловічий життя (або продовження жіночої) відіграють соціальні фактори: розподіл праці, військова повинність і рівень відповідальності.
Група данських і німецьких дослідників вивчила дані про народження і смерті в Тринідаді в період буму работоргівлі, в Ліберії в часи масового повернення звільнених афроамериканців, епідемії кору в Ісландії, «картопляного голоду» в Ірландії, масового голоду в Швеції 1866-1868 років та Голодомору.
Архівні записи показали, що, незважаючи на нестерпні умови життя в кожен з перерахованих періодів, жінки проживали в середньому більше чоловіків, хоча тривалість життя і перше, і друге була дуже мала. Винятком став тільки Тринідад – острів біля узбережжя Венесуели (зараз частина держави Тринідад і Тобаго), до 1807 року був одним з найбільших центрів работоргівлі в колоніальній Америці. Як і в інших колоніях, умови життя рабів (в основному з місцевого індіанського населення, а також вивезених з Африки людей) були дуже важкими, а смертність – високою, причому вище вона була серед жінок, і вмирали вони в більш юному віці, ніж чоловіки. Можливо, на Тринідаді статистику звернула специфіка рабської праці на плантаціях цукрового очерету; чоловіки-працівники тут цінувалися більше, і для підтримання їх здоров'я робилося більше, ніж для турботи про жінок. Крім того, дослідники відзначають, що різниця в очікуваній тривалості життя жінок і чоловіків пояснюється в основному дитячою смертністю.
Під час масового голоду, доводять дослідники, як і в більш благополучні часи, жінки живуть довше чоловіків. Це підтвердили демографічні дані часів голоду в Ірландії 1845-1849 рр, спричиненого поширенням фітофторозу – хвороби картоплі, кілька років нищила врожаї цієї критично важливою для Ірландії кінця XIX століття культури. Під час «Великого голоду» середня тривалість життя чоловіків дорівнювала всього лише 18,7 років, а жінок – 22,4 р. До голоду середня тривалість життя ірландця наближалася до 38 років.
Дані про тривалість життя під час голоду в Швеції (останнього масового голоду в Європі, викликаного природними причинами) і голоду 1932-1933 рр. в Україні, підтверджують це спостереження: навіть в умовах критичної нестачі ресурсів жіночий організм гине трохи пізніше чоловічого. Ця статистика може вказувати на існування фізіологічних механізмів, які підтримують життя в жіночому тілі ефективніше, ніж у чоловічому. Який цей механізм, автори дослідження не знають, але вказують на можливість подальшої розробки гіпотез про імуностимулюючих властивостях жіночих статевих гормонів і, навпаки, про поки ще не доведений, але передбачуване пригнічуючу дію тестостерону на імунну систему.
Дослідження опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
