Темпераментна красуня (псевдонім взяла в пам'ять про свого батька – оперного артиста Володимира Полякова-Байдарова) була заміжня чотири рази, передає Ukr.Media.
Першим чоловіком Марини став актор і режисер азербайджано-іранського походження Робер Оссейн. Він став зіркою після ролі Жофрея де Пейрака в трилогії про Анжеліку, де блищав з Мішель Мерсьє. У перший раз Робер побачив Марину, коли тій було 11 років, а йому – 20 (він приятелював з її старшою сестрою).
– Вже тоді вона була диявольськи красива! – згадує француз.
Коли ж дівчині виповнилося 16, Робер остаточно втратив голову.
- Я робив все, щоб їй сподобатися, але Марина, навіть коли ми вже стали близькі, тільки сміялася наді мною: «Ти не в моєму смаку. Щоб я стала твоєю дружиною, вичерпай ложкою океан!» – ділився Оссейн. – Вона здалася через два роки. Я був абсолютно щасливим чоловіком. Але недовго. Ми жили в будинку з її сім'єю. Іноді здавалося, що я одружений одночасно на всіх чотирьох сестрах.
Марина народила від Робера двох синів. Молодший – Петро (П'єр) живе на півдні Франції; він гітарист і балалаєчник. Старший – Ігор – в 15 років міцно сів на наркотики і поринув у свій світ: жив у Полінезії, писав там картини. Коли йому було 40, сталася страшна аварія: Ігор з друзями стояв на узбіччі, і раптом на величезній швидкості в них в'їхала машина. Чоловік назавжди залишився інвалідом.
Доктор і смерть
Другим чоловіком Влади став пілот і власник авіакомпанії в Африці Жан-Клод Бруй. У цьому шлюбі на світ з'явився Володимир. У 1970-му вона вийшла заміж за Висоцького, а через рік після його смерті зійшлася з онкологом Леоном Шварценбергом, який у 2003 році помер від раку печінки.
Познайомив Марину і Леона режисер Андрій Тарковський, який був його пацієнтом. Шварценберг лікував тоді від раку маму і сестру Марини. Та й актриса була під його наглядом під час жорстокої депресії після смерті Висоцького. До того ж так співпало, що в той час доктор пішов з сім'ї, залишивши дружині та синові свій будинок.
Владі прихистила його, як друга. Але досить швидко вони стали засинати і прокидатися в одному ліжку. Леон ніколи не заперечував, якщо Марина включала пластинки Висоцького, і не вимагав зняти зі стіни його портрет.
За пропаганду ефтаназии – безболісного умертвіння безнадійних хворих з їх згоди – Шварценберг позбувся крісла міністра охорони здоров'я Франції. Звинувачували його і в хабарах. А Марина завжди гаряче підтримувала чоловіка.
– Це все справжнє цькування, – заявляла вона. – Я живу з цією людиною і знаю, чим він дихає!
Пустотливі боягузи
Смерть чоловіка підкосила актрису.
– Леон довго хворів і йшов дуже важко, – розповіла емігрантка Тетяна Марет-Фролофф. – Марина самозабутньо за ним доглядала. Здається, його й Маринино серця зупинилися одночасно. Вона втратила сенс життя. Серйозно запила. Закрилася у своєму світі. Робер Оссейн підтримував її, постійно телефонував. Мабуть, його почуття до Марини не притупилося з роками. Мені дуже шкода Оссейн. Він страшенно страждав після розлучення. Я зустрічалася з ним багато разів, і він слова поганого не говорив про Маринку. Було видно, що, крім неї, йому ніхто не потрібен. А був він потрібен їй? У 17 років – так! А як став не потрібен, так і кинула. Загуляла. І за те покарана – самотністю. Вона ж так толком і не знайшла своє жіноче щастя.
Наша родина постійно бувала в будинку Полякових. Тато іноді сидів за картковим столом з головою клану. Це були чудові вечори: грали на роялі, співали російські та циганські романси. А який борщ зі сметаною нам подавали!
Марина Владі тоді була просто Маринкою. Мені більше подобалося одна з її сестер – Меліца. Добра, відкрита дівчинка, такою і залишалася до самої смерті. Горе, що вона трагічно загинула: впала з драбини, та так і не змогла піднятися. Тромб – і смерть.
Марина завжди була зухвалою. Вся сім'я Полякових була творчою: мати – балерина, батько співав романси. І дочок вони змушували займатися танцями. Особливо подобалося це Маринці. Вона завжди танцювала з елементами стриптизу. І її батьки це заохочували, вони хотіли, щоб їх красива донька стала відомою, знімалася в кіно. Добре пам'ятаю одне Різдвяне свято. На Маринці було блакитне плаття з синім бантом на поясі. Коли вона танцювала, то піднімала сукню і ноги так високо, що було видно її великі трусики.
І робила вона це свідомо. Дорослі плескали і хвалили її. Вона дуже рано навчилася спокушати потрібних чоловіків, і стати актрисою було її покликанням.
Всім чотирьом дочкам не дозволялося їсти солодке і борошняне, і я потайки приносила їм цукерки. Меліца з задоволенням їх їла, а Маринка – ніколи. Одного разу вона навіть назвала мене товстою булкою і пригрозила, що розповість все мамі, якщо я і далі буду носити їм шоколад. Я лише потім зрозуміла, що їй дуже хотілося цукерок, але вона не могла собі цього дозволити. Вона мріяла танцювати.
Затягнувши Марину в ліжко, Володимир виграв ящик горілки
Приятель Висоцького – актор Ігор Пушкарьов – розповідав:
– Володя на спір зійшовся з Мариною. Вона знімалася в Радянському Союзі у Юткевича у фільмі «Сюжет для невеликого оповідання». Ми тоді дуже пишалися – як же! – Марина Владі – Полякова, вона з наших. Для радянського кінематографа подібні зйомки були чи не першими. Але коли газети розтрубили, що француженка, що приїхала з коханцем – якимось румуном, та ще з дітьми і прислугою, це стало шоком. Вони жили в різних готелях в люксових номерах. Бо західній зірці так належало за рангом.
Володько, коли про все дізнався, відразу сказав: «Я Марину поімєю!» – «Ти що, здурів?» – заволали ми – друзі. І адже посперечалися! На ящик горілки.
Суперечку Володько виграв красиво. Він не тільки переспав з Мариною, відбив її у румуна, але і став її чоловіком.
Мільйон за пам'ять
У листопаді 2015 року Марина ВЛАДІ продала з молотка масу пам'ятних речей. Торги проходили в найбільшому паризькому аукціонному домі Drouot.
В каталозі «Спогади про Володимира Висоцького і Марини Владі» були описані 197 лотів. Найціннішими, що пішли з молотка, стали:
останній вірш поета, написаний 11 червня 1980 року, – 252 000 євро;
посмертна маска артиста зі сплаву срібла з бронзою – 69 300 євро;
платинове кільце з діамантом від Cartier – 32 760 євро.
Їх придбав уральський бізнесмен Андрій Гавриловський. І виставив у Музеї Висоцького в Єкатеринбурзі. Владі так перейнялася до цього чоловіка, що вирішила передати в дар музею частину свого особистого архіву. Це понад 100 документів, фотографій із сімейного альбому, особистих листів. А ще годинник Cartier, подаровані Володимиру Семеновичу її другим чоловіком – Жан-Клодом Бруй під час подорожі на Гаїті.
На паризькому аукціоні в той день продали і декілька робіт художника Михайла Шемякіна. Найдорожчою виявилася акварель «Вовкодав і жінка» з автографом майстра. Вона пішла за 7500 євро.
Серед книг найбільший інтерес викликав тлумачний словник з ілюстраціями Пабло Пікассо - його продали за 4000 євро.
За 9500 євро купили серію знімків Володимира Семеновича, зроблену на проби до фільму «Катерина II і Пугачов», в якому поет так і не зіграв.
У загальній складності Марина заробила за один вечір мільйон євро!
Звичайно, 77-річну жінку одразу ж звинуватили в меркантильності, але вона заявила, що справа не в грошах, а в переїзді – Марина перебирається з великого заміського будинку в маленьку паризьку квартиру, тому і позбавляється від зайвого.
– Я повертаю своє життя і кидаюся в майбутнє, – сказала вона.
