У нашій добірці 12 легендарних ароматів, створених в СРСР, які стали невід'ємною частиною епохи, передає Ukr.Media.
Сьогодні, коли полиці магазинів ломляться від товарів, жінці зовсім не важко бути яскравою і привабливою - були б гроші.Але навіть самий страшний дефіцит не міг перешкодити російській жінці бути доглянутою, красивою і бажаною. І мати кілька флаконів духів на туалетному столику.
«Червона Москва»
Парфуми «Червона Москва» — візитна картка радянської парфумерії, справжній шик, аромат з історією. Все почалося на початку минулого століття, коли французький парфумер Серпень Мішель представив аромат «Букет Імператриці». У 1925 році до «імператриці» були додані нові інгредієнти і з'явилися абсолютно нові парфуми «Червона Москва». В основі парфумерної композиції — жасмин, троянда і численні прянощі.
«Тет-а-тет»
«Червона Москва» вважалася шиком, ароматом «на вихід». На кожен день дами вибирали духи «Тет-а-тет». Аромат став результатом спільної роботи радянських і французьких парфумерів — «Союзпарфюмерпром» і «Marbel». Основні ноти — мандарин, іланг-іланг, жасмин, троянда, ветивер і ваніль.
«Бути може...»
Аромат «Бути може...» народився завдяки ніжній дружбі СРСР з Польщею. У 1955 році в Кракові виступав радянський естрадний оркестр під управлінням Едді Рознера. Його солісткою була Капиталина Лазаренка, для якої Рознер написав пісню «Може бути». Полякам так сподобалася пісенька, що вони випустили парфуми з однойменною назвою. Стійкий квітково-шипровий аромат довгий час був справжнім хітом у радянських жінок.
«Злато скіфів»
«Злато скіфів» — аромат, удостоєний високої нагороди на парфумерної виставці в Брюсселі. Про це розкішному флаконі, що нагадує масивну золоту прикрасу, мріяли всі жінки радянського союзу. Але головне достоїнство парфуму зовсім не в коштовному флаконі, а в тому, що у виробництві аромату використовувалися тільки натуральні інгредієнти (що в ті часи було великою рідкістю). В ароматі звучать ноти іланг-ілангу, бергамот, пачулі, амбри, ванілі й сандалу.
«Таємниця ріжанкі»
Аромат «Таємниця ріжанкі» латвійської фабрики «Дзинтарс» викликав у радянських жінок практично такий же трепет, як і французькі парфуми. Тим більше, що дістати їх було дещо простіше, хоча ціна «кусалася» — 15?17 рублів за флакон (в той час як «Червона Москва» коштувала 5?7 рублів). Як і в «Златі скіфів», всі інгредієнти «Таємниці ріжанкі» були натуральними, за що аромат цінували ще більше. Головні ноти — фіалка, ірис, троянда і білий конвалія.
«Пікова дама»
Парфуми «Пікова Дама» були випущені до 150-річчя А. С. Пушкіна. Класичний шипровий аромат з насиченими ноти дубового моху, пачулі, бергамота цілком міг би вважатися ароматом «унісекс», але сексу в СРСР, як ми пам'ятаємо, не було.
«Незнайомка»
В СРСР теж був «люкс». Духи «Незнайомка» трималися «окремо» від решти радянської парфумерії: коштували вони дешевше французьких і вважалися «дорогим і статусним» подарунком. Парфумерна композиція була дійсно непростий: білий гіацинт, гвоздика, перець і конвалія — у верхніх нотах, жасмин і кориця — в серці, дубовий мох, мускус — в шлейфі.
«Милій Жінці»
Духи «Милій Жінці» — це визнання в любові всім радянським жінкам. Завданням парфумерів було втілити максимально жіночний образ — м'який, привабливий і чуттєвий. Серед головних нот — фіалка, конвалія, бергамот, мускус і сандал.
«Саша» і «Наташа»
Духи «Конвалія срібляста» — візитна картка ленінградської парфумерної фабрики «Північне сяйво». Недорогий у виробництві і завжди доступний на прилавках аромат був одним з бестселерів СРСР. Як нескладно здогадатися з назви, головний парфумерний інгредієнт парфуму — конвалія. Його супроводжували» жасмин, троянда, фіалка, гіацинт, амбра і мускус.
«Червоний мак»
Духи «Червоний мак» — один з найстаріших ароматів радянської епохи, випущений у 1927 році до 10-річчя Жовтневої революції. І хоча нічого «пролетарського» в «Червоному маку» не було, у радянських жінок аромат мав великий успіх. Головні ноти — троянда, амбра і мускус.
