10 правил Великого посту. Як нe перетворити його на півтора місяця важкої і безглуздої дiєти

Ми часто чуємо і говоримо про Великий піст як про особливий час у житті Церкви: час тривалішої молитви, обмеження себе у всіх сферах життя, час уважного ставлення до свого духовного стану, передає Ukr.Media.

Щоб провести Великий піст з Господом і Його учнями, а не перетворити його на півтора місяця важкої і безглуздої дієти, рекомендуємо дотримуватися декількох важливих правил.

1. Завжди радійте! «Завжди радійте, невпинно моліться, за все дякуйте» (1 Тес. 5, 16-18) – мудра порада апостола як ніколи актуальна у великопосні дні. Велика спокуса впасти у зневіру: «Як же я проживу без смачної їжі! Тепер ніяких розваг! Які довгі служби!». Тоді як причин для зневіри немає. Довгі служби – це і високі зразки середньовічної духовної поезії, і філософські роздуми про місце людини у вічності, й відчуття єдності з іншими людьми, що молилися, і спілкування з Самим Богом.

2. Безперестанку моліться! Ні, звичайно, всі ми не мусимо за час посту перетворитися на ісихастів, але спробувати стати на півкроку ближче до ідеалу можна. Молитві варто приділити трохи більше часу, ніж зазвичай. Більше уваги на службах – іноді варто взяти з собою книгу з текстами богослужіння. 

3. Храмова молитва. Домашні турботи, дорога в годину пік, галас на роботі – навіть якщо ми змогли організувати своє життя так, щоб їсти тільки дозволену їжу, читати молитовне правило повністю і навіть молитися протягом дня, від усієї цієї суєти ми стpaшенно втомлюємося. І тут нам на допомогу приходить храм. У монастирях і в багатьох парафіяльних храмах у більших містах під час Великого посту богослужіння відбуваються щодня зранку і ввечері.

Хоча б один раз протягом посту добре побувати на Літургії Передосвячених Дарів – між іншим, у деяких храмах її іноді служать вечорами.

4. «Покаяння відчини мені двері, Життєдавче!» Піст потрібен не Богові, а нам. Великий піст складається з двох частин: Чотиридесятниці й Страсного тижня. Перша – час покаяння, друга – час очищення, підготовки до Пасхи.

5. Стеж за здоров'ям! До речі, здоров'я. Якщо під час посту виникають проблеми із самопочуттям, ступінь стриманості слід негайно узгодити з духівником. Ні про який самочинний піст за уставом або навіть близько до уставу не можна й говорити, якщо є хвороби шлyнка або пов'язані з обміном речовин. 

6. Дивись у свою тарілку! «Пощу – марнославствую, і не пощу – марнославствую», – сумує преподобний Іван Ліствичник у своїй «Драбині досконалості».«Вихваляння постом» небезпечне своєю очевидністю і йде поруч із засудженням. Брат їсть рибу на першому тижні Великого посту, тоді як ти сидиш на хлібі й воді? Не твоя справа. П'є молоко, а ти навіть чай не солодиш? Ти не знаєш особливостей його організму (до речі, в семінаріях часто студентам дають молочні продукти). З'їв сосиску і наступного дня пішов причащатися, тоді як ти почав євхаристійний піст ще до Всеношної? Це його справа і того священика, що допустив його до Таїнства.

Тому хочеться повторити заклик вихователів у дитячому садку: «Дивись у свою тарілку!».

7. Не хлібом єдиним живе людина І взагалі, менше міркуй про їжу. Як би не набила оскомину ця найпростіша істина, Великий піст є найменшою мірою лише зміною режиму харчування. Вегетаріанці ніколи тваринної їжі не їдять – їх це не наближує до Бога, ані віддаляє від Нього, цілком відповідно до слів апостола. Продовження відомої цитати – «але кожним словом, що походить із уст Божих» – ідеально підходить до великопосного періоду, коли читанню Біблії – Слова Божого – приділяється особлива увага.

За Великий піст прийнято прочитувати Євангеліє повністю. Також в цей період у храмах щодня читають Старий Завіт. Непогано було б почитати святих Отців – «Драбину досконалості», «Добротолюбіє», тлумачення на Євангеліє.

8. Поспішайте робити добро. Добре поєднувати зменшення інтересу до вмісту чужих тарілок зі збільшенням уваги до ближніх загалом. Зосередження на власному духовному стані не повинно перетворюватися на байдужість до навколишніх. Піст має бути корисним для виховання в собі обох чеснот: любові до Бога і любові до ближніх. 

9. Людинолюбство без догоджання. Добре ставлення до ближніх іноді обертається до нас найнеприємнішим боком – догоджанням. Насправді, ніякого доброго ставлення тут, зазвичай, немає – є власна слабохарактерність і залежність від чужої думки. Саме у Великий піст ця пристрасть загострюється.

10. Йти за Христом. Нарешті, найголовніше правило Великого посту – пам'ятати, заради чого існує цей період. Великий піст – час зосередженого чекання Світлого Христового Воскресіння. Чекання діяльного: разом із Господом ми спробуємо пройти сорок днів посту, разом із Господом підійдемо до гpобниці Лазаря, разом із Господом увійдемо у Єрусалим, будемо слухати Його в храмі, причастимося разом з апостолами на Його Тайній вечері, пройдемо за Ним хресним шляхом, з Божою Матір'ю і улюбленим Христовим апостолом Іваном сумуватимемо на Голгофі.

Нарешті, разом із мироносицями ми прийдемо до відкритого гробу і знову, й знову переживемо радість: Його тут немає. Христос Воскрес!