Народне свято «Єфімов день» відзначається 24 березня (за старим стилем – 11 березня).
В церковному календарі це день вшанування пам'яті архієпископа Євфимія Другого, що жив в 15 столітті.
Інші назви свята: «Юхим», «Євфимій», «Софрон», «Зоря-зозуля».
Євфимій народився в Новгороді, у родині священика Михея і його дружини Ганни, які тривалий час не могли мати дітей і пообіцяли присвятити свою дитину Богові. У 15 років майбутній архієпископ прийняв чернечий постриг. У 1429 році він був обраний в архієпископи новгородські. За час свого архирейства Євфимій доклав чимало зусиль до будівництва та відновлення храмів, дбав про переписування церковних книг. Також він прославився своїм доброчесним життям.
Вважалося, що саме в цей день розпочинається рух соку у березах. Прилітають зяблики і чайки, «всполашивается ранкова зорька, зозулею голос подає».
З зозулею було пов'язано кілька прикмет: при перших звуках голосу цієї птиці потрібно було брякнути грошима — щоб водилися, рання зозуля до узлісся дерева (до появи перших листків) — до голоду, але ця прикмета також говорила про те, що злодіям в будинку буде невдача.
У цей день починали роботи в саду.
Також помічали прикмети погоди. Якщо вночі був іній — це означало, що вдень снігопаду не буде. Втім, пухнастий іній обіцяв і хорошу погоду. Якщо до кінця березня закінчувалися холоди — можна було чекати теплого літа. А от якщо в цей час на поля набіжать миші — це вважалося передвістям неврожаю.
Як вважали в народі, народженому 24 березня випадає бути сильним, наполегливим, життя його – зорею палахкотить. Він своїми планами живе. Якщо що заважає витисне, а свою справу підніме. Такому старі люди радили: щоб не оступитися, не залетіти в хмари, до природи ближче бути треба, прислухатися до неї – вона запал швидко втихомирити.
Єфімов день був дуже вдалий для чаклунства.
Знахарі 24 березня вичитували обереги від чаклунів і порчельників, ставили обереги, щоб не перехопити хвороби, приборкували злісні серця, знімали гнів і ненависть.
Щоб чоловік ніколи не зраджував, перш ніж в цей день подати чоловікові обід, дружині треба було наговорити на їжу: «В ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Як не зрадили своїй вірі страчені святі, так і ти, раб Божий (ім'я), ні з ким зрадити мені не зможеш. Ключ, замок, язик. Амінь. Амінь. Амінь».
