Не витримав чоловік і запитав:
- Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив царство небесне. Я страждав! - з гідністю заявив чоловік, інформує Ukr.Media.
- А з яких це пір, - здивувався Творець, - страждання стали вважатися заслугою?
- Куштував висівки і сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами..., вперто насупився чоловік.
- Ну і що? - зауважив Бог. - Я розумію, що ти страждав - але за що саме ти страждав?
- Во славу твою, - не роздумуючи, відповів чоловік.
- Гарненька ж у мене виходить слава! - посміхнувся сумно Творець. - Я, значить, морю людей голодом, змушую носити будь-яке дрантя і позбавляю радощів любові?
Навколо повисло мовчання... Творець так само задумливо дивився на людину.
- Так що з моєю долею? - нагадав про себе чоловік.
- Страждав, говориш, - тихо промовив Творець. - Як тобі пояснити, щоб зрозумів... Ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки те й робив, що довбав собі молотком по пальцях.
Творець на мить замовк...
- А де ж будинок?
