Покладися на себе
Приємно, коли за добре виконану роботу тебе хвалять близькі і рідні. А шеф навіть обіцяє премію! Ти намагаєшся щосили, щоб результатом виявилися задоволені якщо не всі, то принаймні ті, чия думка для тебе вагома. Правда, якщо підготовка квартального звіту або проведення переговорів виявляються надто важливими, виникає страх, інформує Ukr.Media.
«А раптом люди будуть незадоволені моєю роботою? Піду підготуюся ще краще!» — ти міркуєш, не спиш ночами, нервуєш і без кінця перероблюєш презентацію. Так непогана загалом якість — «старанність» — із союзника перетворюється у ворога.
Отримати похвалу приємно, але для багатьох це ще й можливість оцінити результати своїх праць. Адже набагато простіше бути впевненою в тому, що 80-річний ювілей улюбленої бабусі ти організувала добре, якщо з твоєю думкою солідарні всі родичі. Це цілком природно, але спробуй все ж зменшити залежність від чужої оцінки. Зробити це неважко: потрібно визначити свої власні критерії успішності якоїсь справи. Для цього потрібно дати відповіді на запитання: за якими ознаками ти зрозумієш, що завдання виконано добре? Склади список і не забудь врахувати в ньому очікування боса, друзів, колег або інших зацікавлених осіб. Навіть якщо щось піде не так, у тебе, принаймні, буде чиста совість і завжди знайдуться аргументи, щоб обґрунтувати своє рішення.
Зосередься на головному
Намагаються найбільше ті, у кого дуже багато справ. Їм доводиться витрачати час і сили, щоб залагодити все на світі. Хоча ту ж старанність можна розвивати в одному напрямку і з набагато більшою віддачею. Тому перша рекомендація: розстав пріоритети. Погодься, зараз актуальніше завершити продажу за проектом, ніж планувати відпустку на травневі свята. Правда, деякі люди, вибравши конкретну мету, йдуть до неї такими звивистими шляхами, що позаздрить сам Іван Сусанін. «Найчастіше від досягнення результату нас відволікає те, що ми просто плутаємо поняття кінцевої мети та ідеалу», — пояснює аналітичний психолог Ольга Пронькіна. Ідеали страшні тим, що вони недосяжні. Як не старайся. Наприклад, мати високооплачувану роботу, яка б тобі подобалась та не займала весь вільний час, — ідеал. Знайти роботу в конкретній фірмі з прийнятною зарплатою — реалізована мета. Навчися їх розрізняти. Для цього випиши на листок паперу все, до чого прагнеш. А тепер розсортуй позиції у два стовпчика: зліва — ідеали, праворуч — цілі. Список з лівого стовпця відклади. Визнач пріоритетні цілі в правій колонці і займися ними. З часом, пропрацювавши кожну з них, побачиш, що непомітно для себе ти досягла бажаного ідеалу.
Будь людиною
Деяким боротьба з ідеалами дається важче. Просто тому, що вони прагнуть зробити досконалим кожен крок на шляху до кінцевого результату. Їх називають перфекціоністами, і вже їм-то старанності не займати.
Що ж, можна голосно ридати над кожним гарним (а не відмінним) проектом. А можна почати поступово звикати до того, що світ не ідеальний в принципі. Взяти хоч найкрасивішу людину на землі і придивитися до неї уважніше: виявиться, що одне око у неї трохи більше іншого. Якщо навіть половинки наших осіб не ідентичні, про яку вселенську досконалість взагалі може йти мова?
Якщо ти дуже вимоглива до себе, спробуй навчитися оцінювати свою працю трохи м'якше. «Вибирай не категоричні критерії „відмінно“ чи „погано“, а проміжні — „добре“ або „допустимо“ і „нормально“», — пропонує екзистенціальний психолог Олег Фетисов. Повір, що світ не завалиться, якщо ти зробиш щось прийнятне, а не «чудове» за якістю. Та й намагатися доведеться набагато менше.
Перестань себе соромити
Ще одна з причин, по якій ми надаємо надто велике значення справам, а значить, ще більше намагаємося при їх виконанні, — невміння справлятися з невдачами. Переживання провини і сорому, що виникають у разі провалу, забирають надто багато сил і часу. Тому ми і впираємося заради блискучого результату, хоча він — мета непряма. Справжня ж — уникнути провалу і зберегти душевний спокій. У книзі «Все через мене (але це не так)» американський психолог Брене Браун розповідає якраз про такий «сором невдахи». Стратегії, запропоновані автором, допоможуть тобі перестати соромитися себе і своїх результатів. А поки ти не знайшла книгу, психолог і коуч Людмила Городнічева дає просту рекомендацію: «Потрібно змінити своє ставлення до проблеми. У випадку невдачі не мучити себе, а насамперед підтримати. Наприклад, словами: „Я зробила все, на що була здатна, і все, що від мене залежало. Мені немає за що звинувачувати себе“».
А потім проаналізувати свій досвід: що б я зробила в наступний раз інакше, щоб уникнути подібних помилок? Який досвід я отримала завдяки цій події? Так, один раз змінивши ставлення до власних помилок, ти станеш менше боятися невдачі і, відповідно, — менше намагатися даремно.
Роби свою роботу
Нарешті, старанніше всього ми працюємо над тим, у чому погано розбираємося.
Цілком нормально в такому випадку сумніватися у власних силах. Ще Дейл Карнегі говорив: «Половина занепокоєння у світі походить від людей, які намагаються прийняти рішення без достатнього знання того, на чому базувати рішення». Так що знайди в собі мужність визнати: в якихось питаннях ти аж ніяк не експерт. «Постарайся не брати на себе відповідальність за сфери, в яких не розбираєшся», — рекомендує екзистенціальний психолог Олег Фетисов. Або ж, якщо немає вибору, залучай до справи професіоналів і вчися ділити обов'язки з іншими. Кожен повинен робити те, що він вміє. Біда, коли чоботи почне робити пиріжник, а ти візьмешся за ніч зшити новорічний костюм дитині, хоча давно і грунтовно забула, що таке виточки і припуск на шви.
