Преподобний Никон Радонезький.

Преподобний Никон Радонезький - найближчий учень і наступник преподобного Сергія Радонезького, інформує UkrMedia.

Народився преподобний Никон в 14 столітті в Юр'єві-Польському. Преподобний Афанасій постриг його в чернецтво. По досягненні досконалого віку, Никон був возведений у сан ієромонаха. Передбачаючи особливу благодать в улюбленому учневі, преподобний Сергій наказав перебувати йому з собою в одній келії, а пізніше поставив преподобного Никона спочатку на посаду помічника настоятеля, а за шість місяців до своєї кончини призначив його своїм наступником.

Після блаженної кончини улюбленого вчителя преподобний Никон з любов'ю підтримував все, що було встановлено преподобним Сергієм. Але тягар посади настоятеля обтяжував преподобного Никона, і він залишив її і усамітнився в особливу келію.

Однак, в 1400 році преподобний Сава заснував свій монастир під Звенигородом і братія ублагала преподобного Никона знову прийняти посаду настоятеля. Старець погодився, але призначив собі на кожен день час для безмовності, щоб наодинці побути з Богом.

В 1408 році на землю обрушилося нашестя татарського хана Едигея, і обитель була зруйнована. Але преподобний Никон не впав у відчай, а подвиг братію на нові труди. Обитель поступово відновлювалася, і преподобний Никон зробив побудову кам'яної церкви над труною свого духовного батька.

Під час копання ровів для фундаменту влітку 1422 року були знайдені нетлінні мощі преподобного Сергія і перенесені братією в нову, дерев'яну церкву (нині на цьому місці стоїть храм на честь Зішестя Святого Духа), поруч з якою незабаром спорудили білокам'яний храм на славу Пресвятої Трійці. Для його прикраси преподобний Никон запросив найкращих іконописців: преподобних ченців Андрія Рубльова і Данила Чорного. В цей час преподобним Андрієм була написана ікона Живоначальної та Пресвятої Трійці, найвеличніше творіння російського іконописця, воно втілило те, що було відкрито преподобному Сергію.

Про благоустрій Троїцького храму преподобний Никон не переставав дбати до кінця життя. Напередодні смерті Господь вказав йому місце майбутнього поховання разом з преподобним Сергієм. Причастившись, преподобний Никон дав братії останнє повчання та благословення. До Бога преподобний відійшов 30 листопада (за новим стилем) 1426 року, і після відспівування був похований біля преподобного Сергія.