Вербна неділя — історія, традиції та прикмети свята

Вербна неділя у 2019 році припадає на 21 квітня, останню неділю перед Великоднем. Вербна неділя — одне з найрадісніших і світлих православних свят. У цей день православні християни святкують вхід Ісуса, прийди Христа в Єрусалим. Яка історія цього свята, які існують традиції і звичаї, що можна і чого не можна робити в цей день?

Вербна неділя 2019 — коли святкуємо

Вербна неділя — це перехідне церковне свято, дата якого залежить від дати Великодня. З Вербної неділі починається останній Страсний тиждень посту, що передує Великодню, інформує Ukr.Media.

Оскільки Великдень у 2019 році випадає на 28 квітня, то Вербну неділю у 2019 році ми святкуємо 21 квітня.

Вербна неділя — історія та традиції свята

Чому цей день пов'язаний з вербою і що означає звичай святити вербові гілочки і віночки? Вхід Господній в Єрусалим отримав у нас народну назву Вербної неділі або Вербниці за традицією освячувати в цей день гілочки верби, що символізують пальмове листя, яким зустрічали Христа мешканці Єрусалиму, прославляючи Спасителя як довгоочікуваного Месію.

Ісуса Христа зустрічали прості люди, і весь їх посильний дарунок Спасителю — просте зелене пальмове листя і вітальні вигуки «Осана! (що означає «Спасіння!»). Оскільки в наших широтах пальми не ростуть, то слов'яни вибрали для себе символічне дерево — вербу, пагони якої розпускаються одними з перших і починають цвісти і зеленіти до цього терміну. Тому у нас свято Входу Господнього в Єрусалим отримало назву Вербної неділі, тоді як у католиків це свято має назву Пальмової неділі.

Вербна неділя — що можна і чого не можна робити

У Вербну неділю в церкві під час всеношної служби святять гілочки верби. За традиціями вербу потрібно нарізати напередодні до світанку. Освячену вербу приносять в будинок і зберігають біля ікони. За церковною традицією букетик освяченої верби повинен простояти біля ікон весь рік, охороняючи будинок від пожеж і нещасть, а господарів — від хвороб.

Вербна неділя, хоча і вважається святом, але оскільки випадає у Великий піст, не святкується шумно. Можна зібратися сім'єю, відвідати літніх родичів, але влаштовувати застілля і гуляння не можна. Єдине, що дозволяється, — у цей день можна їсти рибу і випити трохи вина. Потрібно постаратися відійти від суєти, очиститися духовно, помолитися і підготуватися до Страсної седмиці.

Вербна неділя — прикмети для краси та здоров'я

З давніх-давен в Україні з пошаною ставилися до верби. Стародавні вірування наділяли її чудодійною силою.

• Садили Вербу біля колодязів: вважалося, що вона очищає воду, «витягаючи» мул і бруд.
• Верба символізувала родючість і жіноче начало: «Як у городі верба рясна, то на дворі дівка красна». Новонародженій дівчинці повитуха бажала «краси калини, а сили верби» і клала у колиску пучечок калини і гілочку свяченої верби.
• Вербою в давнину відводили грозові хмари — махали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град.
• Вербу кидали в пожежу — щоб приборкати вогонь.
• Вербові котики давали дітям від болю в горлі.
• З освяченою вербою після повернення з церкви, обходили господарі кошари, стайні і бджільники — щоб господарство було в порядку, бджоли добре роїлися, а корови давали багато молока.
• Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодньої паски.
• У багатьох місцевостях небіжчику клали в труну гілочку свяченої верби.
• У Вербну неділю вербою б'ють дітей, щоб росли здорові, веселі і багаті, примовляючи при цьому:

Не я б'ю — верба б'є є,

За тиждень — Великдень,

Недалечко — червоне яєчко!